На Житомирщині виявили розграбований курган

У Коростишівському районі Житомирщини виявили розграбований курган, походження якого мають з’ясувати фахівці

Про це кореспонденту Укрінформу розповів керівник Житомирської археологічної експедиції Андрій Петраускас.

"Курган виявили у Коростишівському районі. Просто людина збирала в лісі гриби і натрапила на нього. Він непогано зберігся – є насип, читається ровик, але центральна частина грабіжницьки знищена. Ми його знайшли, зафіксували і оформили акт про руйнацію", - зазначив Петраускас.

 

За його словами, курган є поховальною спорудою площею близько 10 квадратних метрів. Пограбувати його могли орієнтовно 1-2 роки тому.

"Про дату кургану сказати важко. Він може бути і давньоруський, і доби бронзи. Треба робити розрізи, стратиграфію, дивитися конструктивні особливості, знімати точний план", - додав археолог.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.