У Музеї Майдану поліція та СБУ проводять обшуки

Від 7 ранку співробітники нацполіції та СБУ проводять обшуки у Національному музеї Революції Гідності та помешканні Генерального директора цього музею.

Про це повідомив Генеральний директор музею Ігор Пошивайло у Фейсбук.

 

"Думав відкривати міжнародний науковий форум "Революція Гідності: на шляху до історії". Але о 7 ранку увірвалися до хати з обшуком слідчі поліції та СБУ.

Так само зранку ці ж хлопці заблокували роботу ще двох приміщень Національного музею Революції Гідності. Вилучено носії інформації і документацію по фінансово-господарській діяльності.

На заувагу слідчим – у нас же не 1930-ті роки, ухмилочка – 30-ті, 30-ті...

Такі дії у переддень Дня Гідності та Свободи, коли основні заходи з відзначення річниці Майданів і резонансні заяви-звернення – на Музеї, це - ВИПАДКОВІСТЬ?" - написав Ігор Пошивайло.


Деталі уточнюються

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.