На Херсонщині після реконструкції відкрили садибу-музей Остапа Вишні

Колишня дача письменника у селі Кринки Олешківського району знову прийматиме відвідувачів. Урочисте відкриття музею-садиби Остапа Вишні після реконструкції відбулося цими вихідними.

Про це повідомляє кореспондент Depo.Херсон.

 

Останні роки життя класика української сатири Остапа Вишні були міцно пов'язані з Херсонщиною, а саме із затишним селом Кринки, де відпочивав та працював письменник. "Хто у Крим, а я – в Кринки", – здається, цю цитату з "Мисливських усмішок" в Кринках знають всі.

Після смерті Вишні в його будиночку в Кринках був відкритий музей, який в останні роки геть занепав. І ось тепер вибудуваний заново.

Будинок трохи змінив розташування, але є точнісінькою копією дачі Вишні. Його споруджали за фото і кресленнями, які збереглися.

Усередині – експозиція, присвячена письменнику.

Ініціювала відновлення садиби депутат Казачелагерської сільської ради Наталія Ільїна. Профінансував київський підприємець Сергій Одарич. Кошторис проєкту становив півтора мільйона гривень.

Музей було відкрито до 131-ої річниці з дня народження класика.


Більше фото за посиланням.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.