У Лондоні на аукціоні продали унікальну римську монету на честь вбивства Юлія Цезаря

Золота монета EID MAR, яку після вбивства знаменитого римського правителя Гая Юлія Цезаря відчеканив його вбивця Марк Юній Брут, продана на онлайн-аукціоні за рекордні 3,49 мільйона доларів. Всього відомо про існування трьох подібних монет.

Про це повідомляє видання Фокус із посиланням на Daily Mail.

 

Продажем рідкісного екземпляра займався аукціонний будинок Roma Numismatics. Всього відомо про існування трьох подібних монет. Одна з них знаходиться в Британському музеї в Лондоні, друга – у Німецькому федеральному банку у Франкфурті-на-Майні. Продана монета належала приватному власнику.

На аверсі монети 42 р. до Р.Х. зображений сам Брут. На лицьовій стороні красуються написи BRVT IMP і L PLAET CEST - "Воєначальник Брут" і "Луцій Плеторій Цестіан". Луцій займав у той час пост монетарія в Стародавньому Римі.

На зворотному боці монети зображені два кинджала і фраза EID MAR. Це скорочення від Eidibus Martiis, що означає "березневі іди" - так римляни називали 15 березня, саме в цей день відбулося вбивство Цезаря.

Між кинджалами на реверсі є фрігійський ковпак. Його отримував раб, який здобував свободу. Згідно із задумом авторів, він символізував повернення Римської імперії до республіканської форми державного управління після диктатури Цезаря.

"Я не здивований, що монета встановила світовий рекорд, як найцінніша з коли-небудь проданих. Це шедевр і велика рідкість. Вона в ідеальному стані навіть через 2000 років", - зазначив Марк Зальцберг, голова нумізматичної гарантійної Корпорації, який і підтвердив справжність монети.

Монета була виготовлена через два роки після вбивства Юлія Цезаря 60 римськими сенаторами. Всього, вважають експерти, існувало близько ста подібних монет. Частина була викарбувана зі срібла, частина з золота, сучасники описували їх карбування, як "відкрите і безсовісне" святкування смерті Юлія Цезаря.

Покупець залишився невідомим.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.