У Лондоні на аукціоні продали унікальну римську монету на честь вбивства Юлія Цезаря

Золота монета EID MAR, яку після вбивства знаменитого римського правителя Гая Юлія Цезаря відчеканив його вбивця Марк Юній Брут, продана на онлайн-аукціоні за рекордні 3,49 мільйона доларів. Всього відомо про існування трьох подібних монет.

Про це повідомляє видання Фокус із посиланням на Daily Mail.

 

Продажем рідкісного екземпляра займався аукціонний будинок Roma Numismatics. Всього відомо про існування трьох подібних монет. Одна з них знаходиться в Британському музеї в Лондоні, друга – у Німецькому федеральному банку у Франкфурті-на-Майні. Продана монета належала приватному власнику.

На аверсі монети 42 р. до Р.Х. зображений сам Брут. На лицьовій стороні красуються написи BRVT IMP і L PLAET CEST - "Воєначальник Брут" і "Луцій Плеторій Цестіан". Луцій займав у той час пост монетарія в Стародавньому Римі.

На зворотному боці монети зображені два кинджала і фраза EID MAR. Це скорочення від Eidibus Martiis, що означає "березневі іди" - так римляни називали 15 березня, саме в цей день відбулося вбивство Цезаря.

Між кинджалами на реверсі є фрігійський ковпак. Його отримував раб, який здобував свободу. Згідно із задумом авторів, він символізував повернення Римської імперії до республіканської форми державного управління після диктатури Цезаря.

"Я не здивований, що монета встановила світовий рекорд, як найцінніша з коли-небудь проданих. Це шедевр і велика рідкість. Вона в ідеальному стані навіть через 2000 років", - зазначив Марк Зальцберг, голова нумізматичної гарантійної Корпорації, який і підтвердив справжність монети.

Монета була виготовлена через два роки після вбивства Юлія Цезаря 60 римськими сенаторами. Всього, вважають експерти, існувало близько ста подібних монет. Частина була викарбувана зі срібла, частина з золота, сучасники описували їх карбування, як "відкрите і безсовісне" святкування смерті Юлія Цезаря.

Покупець залишився невідомим.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.