Спецпроект

Дофінансування Музею Голодомору: Зеленський дав Кабміну дедлайн

Президент Володимир Зеленський доручив Кабінету Міністрів вирішити питання з дофінансуванням проєкту Національного музею Голодомору-геноциду.

Про це повідомляє Офіційне інтернет-представництво глави держави.

 

"Проєкт Національного музею Голодомору-геноциду дуже важливий для України: для нашої історії та майбутнього. Були певні проблеми з фінансуванням цього проєкту. Однак такі проєкти мають виконуватися в обов'язковому порядку.

Я дав доручення Кабінету Міністрів, і вже в понеділок (сьогодні – ред.) це питання буде вирішено. Проєкт буде обов'язково завершено", – наголосив Зеленський.

Зазначається, що 30 листопада Кабінет Міністрів підготує розпорядження, яке відкриє можливості для дофінансування проєкту комплексу Національного музею Голодомору-геноциду.

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація

31 серпня 1939 року. Невеличке сілезьке містечко Гляйвіц, Німеччина. Вечір. В одному з номерів готелю в центрі міста на застеленому ліжку лежить з закритими очима чоловік. Він вдягнутий і взутий. О 16-00 тишу номера прорізує вимогливий дзвінок телефону, який стоїть на столику біля ліжка. Не відкриваючи очей чоловік простягає руку, знімає трубку і підносить її до вуха. З трубки лунає добре знайомий йому голос: «Терміново передзвоніть!».

«Тройка» чи «Сєвєр»? – депортаційна операція початку квітня 1951 року

70 років тому на території України відбулася остання депортаційна операція, під час якої переважно зі Західної України було виселено 2 487 сімей куркулів, свідків Єгови та колишніх вояків армії Андерса

Черчилль-політик і Орвелл-письменник: дивовижні схожості двох культових особистостей

Мало хто знає, що здавалося б, нічим не пов’язані між собою Вінстон Черчилль та Джордж Орвелл мали насправді багато чого спільного. Обоє випередили свій час, обоє виступали борцями за свободу та демократію, а їхні ідеї, сформовані майже століття тому, залишаються гостро актуальними і дотепер.
Книжка «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу», написана журналістом та воєнним кореспондентом Томасом Ріксом, вийшла друком у крафтовому видавництві «Лабораторія». Це порівняльна біографія двох видатних історичних постатей, які ніколи не зустрічались, однак захоплювались один одним на відстані.

Українська латинка в царській Росії?

У фонді Подільського духовної консисторії Державного архіву Хмельницької області потрапила на очі справа «О запрещении печатания азбук русского языка с применением польского алфавита». «А чи не йдеться про українську латинку?», – відразу подумалося, хоча важко уявити такий феномен у Російській імперії ХІХ століття