АНОНС: Виставка «Володимирова спадщина: Київська православна митрополія у калейдоскопі української історії XVII–XVIII ст.»

Національний музей історії України запрошує на виставку «Володимирова спадщина: Київська православна митрополія у калейдоскопі української історії XVII–XVIII ст.», яка відкривається до огляду 7 листопада 2020 року.

Про це "Історичній правді" повідомили в НМІУ.

 

Чотириста років тому, у жовтні 1620 р., у Києві на Подолі сталася важлива подія. За активної підтримки козацтва на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним, єрусалимський патріарх Теофан висвятив київським митрополитом Йова Борецького.

Ця подія мала далекосяжні наслідки та відобразилася у різних сферах. Київська митрополія, що охоплювала українські та білоруські землі, в середині XVII ст. стала чи не найпотужнішою зі східних православних церков.

Діяльність яскравого грона київських інтелектуалів сформувала власне обличчя української культури (від мови до повсякденних практик). Ангажування до церковних справ сприяло кристалізації козацької ідентичності та перетворення українського лицарства на "володарів вітчизни".

Головну увагу на виставці зосереджено на розвитку релігійної культури та конфесійного життя на українських теренах. Відвідувачі матимуть змогу побачити унікальні зразки золотарства, гаптування і малярства, стародруки й манускрипти, археологічні пам'ятки й гравюри.

Зокрема, пергаментні грамоти та хрест гетьмана Петра Сагайдачного, автограф митрополита Борецького та закладну дошку Анастасії Скоропадської, списки (копії) шанованих чудотворних ікон Братської та Почаївської Богородиць і вотивні привіски, антимінси вселенського патріарха Теофана, владик Йосифа Курцевича, Сильвестра Косова та багато іншого.


Партнери виставки: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник та Національна бібліотека України ім. В. Вернадського.


Час: 6 листопада, п'ятниця, о 16:00


Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2, м. Київ


Виставка триватиме до березня 2021 року.


Контакт: 096-2818285 (Валентина).


Організатори просять заздалегідь акредитуватися на відкриття виставки.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.

Аркадій Жуковський. Рецензія від органів КГБ

12 січня 2022 року відзначається 100-річчя від дня народження науковця, енциклопедиста, історика, краєзнавця, картографа, культуролога, іноземного члена Національної академії наук України, багаторічного голови Наукового товариства імені Тараса Шевченка (НТШ) в Європі Аркадія Жуковського