Очаківський краєзнавчий музей поповнився артефактами з морського дна

На Миколаївщині в межах заходу "Море повертає" Очаківському краєзнавчому музею передали археологічні знахідки, підняті з дна Чорного моря.

Про це повідомляє Національний природний парк (НПП) "Білобережжя Святослава" у Фейсбуці.

 
Основа колони ольвійського періоду

"З нагоди Міжнародного дня Чорного моря працівники НПП "Білобережжя Святослава" на території Кінбурнської коси взяли участь в еколого-освітньому заході "Море повертає".

У межах заходу начальник Березанської археологічної експедиції Олександр Смирнов передав знайдені під час морських експедицій в 2020 році цінні археологічні знахідки Очаківському краєзнавчому музею ім. Суворова", – йдеться у повідомленні.

Серед переданих артефактів – основа колони ольвійського періоду, якій понад 2 тисячі років, чорнильниця з мінного загороджувача "Колгоспник" та інші предмети.

Фахівці стверджують, що період вагомих археологічних знахідок та досліджень переходить із суші на підводну поверхню морських акваторій. Отож археологи очікують, що море поверне людям ще чимало цікавих артефактів, які поповнять музейні колекції.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.