За часів Другої світової музей Ханенків втратив до 25 тисяч експонатів – директорка

Музеї України дуже постраждали від катастроф ХХ століття, зокрема під час Другої світової війни. Тільки з Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків за повоєнними підрахунками вивезено або зникло до 25 тисяч предметів.

Про це сказала генеральний директор Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, президент Українського комітету Міжнародної ради музеїв (ІКОМ) Катерина Чуєва під час включення на сьомому Національному круглому столі на тему "Мистецтво", ініційованому Міністерством культури та інформаційної політики, що відбувається у Полтаві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Музеї всієї території України дуже постраждали під час катастроф ХХ століття, зокрема під час Другої світової війни… Наприклад, за повоєнними підрахунками, тільки з музею Ханенків було вивезено або зникло до 25 тисяч предметів. Для порівняння, сьогодні ми зберігаємо майже аналогічну кількість. Для розшуку всіх цих колекцій докладаються зусилля музейними спільнотами", - розповіла Чуєва.

Вона акцентувала на необхідності державної підтримки музеїв, аби вони могли розвиватися.

"Мова не лише про реалізацію конституційних прав громадян, а й про той обов'язок, який на державу Конституцією покладений у збереженні цієї спадщини. Оскільки її утримання, збереження навіть фізичне – маю на увазі і реставрацію, і умови в фондосховищах, і багато інших нюансів, потребують багато інших ресурсів.

Багато музеїв наразі на межі виживання, тому що культура як така пріоритетом державної політики в сенсі її підтримки і збереження культурної спадщини за останні 30 років не стала", - сказала Чуєва.

Вона зазначила, що "всі ці роки сама музейна спільнота намагалася час від часу щось вдіяти".

"Ми сподіваємося, що в культурі, в культурних політиках, в тому, що стосується збереження культурної спадщини, буде нарешті запроваджено певний комплексний підхід, який дозволить вийти з режиму виживання і думати про розвиток", - сказала гендиректор музею Ханенків.

Рудольф Вайль: вакцина від Голокосту

Чистокровного етнічного німця Рудольфа Фредериковича Вайгля викликали до німецького губернатора Львова та передали пропозицію Гіммлера — переїхати до Німеччини, створити в Берліні власний інститут, очолити кафедру в університеті та отримати по війні Нобелівську премію. Йшов 1942 рік, німецькі війська стояли під Москвою, відмовлятися від такої блискучої пропозиції не було сенсу. До того ж Вайглю вже було 59, у такому віці не сперечаються з гіммлерами.

Перелом у Громадянській війні у США: Геттісберг й Віксберг

Кожне око бачило легіони ворога, могутню непереборну хвилю океану озброєних людей, яка неслася на нас! Полк за полком, бригада за бригадою виходять із лісу й поспішно займають своє місце в строю напоготові до штурму. Горда дивізія Пікетта і ще якісь частини стоять на їх правому фланзі. Багряні прапори лопотять, їхні вершники мчать галопом угору-вниз; стволи й багнети вісімнадцяти тисяч бійців виблискують на сонці — похилий ліс блискучої сталі.

Карл XII в Україні. Розповідь кароліна

Нашому Королю ворожили більше, ніж будь-якому іншому королівському сину у Європі. Усі ворожіння сходилися в одному: йому не посміхатиметься вдача і перемоги до тих пір, поки він не завоює Рим. І через те, що між назвами Рим і Ромни була не така вже і велика різниця, всі подумали, що передбачення здійснилося

Як ми перемогли тої весни?

Весна 2014-го. Завдяки чому Україна вистояла? Як віднайшла сили встояти серед підлих ударів, у хаосі зради і слабкості, помилок і дурниць, віроломства й невпевненості?..Відповідь лише одна — завдяки Людям! Завдячуючи Українцям — відомим і ні — сильним і звичайним, тим, котрі роблять те, що повинні. Тим, які знайшли в собі сили і мужність дати відсіч потужному й підступному ворогові.