За часів Другої світової музей Ханенків втратив до 25 тисяч експонатів – директорка

Музеї України дуже постраждали від катастроф ХХ століття, зокрема під час Другої світової війни. Тільки з Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків за повоєнними підрахунками вивезено або зникло до 25 тисяч предметів.

Про це сказала генеральний директор Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, президент Українського комітету Міжнародної ради музеїв (ІКОМ) Катерина Чуєва під час включення на сьомому Національному круглому столі на тему "Мистецтво", ініційованому Міністерством культури та інформаційної політики, що відбувається у Полтаві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Музеї всієї території України дуже постраждали під час катастроф ХХ століття, зокрема під час Другої світової війни… Наприклад, за повоєнними підрахунками, тільки з музею Ханенків було вивезено або зникло до 25 тисяч предметів. Для порівняння, сьогодні ми зберігаємо майже аналогічну кількість. Для розшуку всіх цих колекцій докладаються зусилля музейними спільнотами", - розповіла Чуєва.

Вона акцентувала на необхідності державної підтримки музеїв, аби вони могли розвиватися.

"Мова не лише про реалізацію конституційних прав громадян, а й про той обов'язок, який на державу Конституцією покладений у збереженні цієї спадщини. Оскільки її утримання, збереження навіть фізичне – маю на увазі і реставрацію, і умови в фондосховищах, і багато інших нюансів, потребують багато інших ресурсів.

Багато музеїв наразі на межі виживання, тому що культура як така пріоритетом державної політики в сенсі її підтримки і збереження культурної спадщини за останні 30 років не стала", - сказала Чуєва.

Вона зазначила, що "всі ці роки сама музейна спільнота намагалася час від часу щось вдіяти".

"Ми сподіваємося, що в культурі, в культурних політиках, в тому, що стосується збереження культурної спадщини, буде нарешті запроваджено певний комплексний підхід, який дозволить вийти з режиму виживання і думати про розвиток", - сказала гендиректор музею Ханенків.

Донос-шедевр. Юрій Смолич про Олександра Довженка

"Як у побуті у Довженка тонка культурність і вишукана естетичність легко поєднується із найпростішими смаками, із найбільш елементарними інтересами та рисами характеру сільського жителя, і навіть із найбільш примітивними старосвітськими традиціями,..

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.