За часів Другої світової музей Ханенків втратив до 25 тисяч експонатів – директорка

Музеї України дуже постраждали від катастроф ХХ століття, зокрема під час Другої світової війни. Тільки з Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків за повоєнними підрахунками вивезено або зникло до 25 тисяч предметів.

Про це сказала генеральний директор Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, президент Українського комітету Міжнародної ради музеїв (ІКОМ) Катерина Чуєва під час включення на сьомому Національному круглому столі на тему "Мистецтво", ініційованому Міністерством культури та інформаційної політики, що відбувається у Полтаві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Музеї всієї території України дуже постраждали під час катастроф ХХ століття, зокрема під час Другої світової війни… Наприклад, за повоєнними підрахунками, тільки з музею Ханенків було вивезено або зникло до 25 тисяч предметів. Для порівняння, сьогодні ми зберігаємо майже аналогічну кількість. Для розшуку всіх цих колекцій докладаються зусилля музейними спільнотами", - розповіла Чуєва.

Вона акцентувала на необхідності державної підтримки музеїв, аби вони могли розвиватися.

"Мова не лише про реалізацію конституційних прав громадян, а й про той обов'язок, який на державу Конституцією покладений у збереженні цієї спадщини. Оскільки її утримання, збереження навіть фізичне – маю на увазі і реставрацію, і умови в фондосховищах, і багато інших нюансів, потребують багато інших ресурсів.

Багато музеїв наразі на межі виживання, тому що культура як така пріоритетом державної політики в сенсі її підтримки і збереження культурної спадщини за останні 30 років не стала", - сказала Чуєва.

Вона зазначила, що "всі ці роки сама музейна спільнота намагалася час від часу щось вдіяти".

"Ми сподіваємося, що в культурі, в культурних політиках, в тому, що стосується збереження культурної спадщини, буде нарешті запроваджено певний комплексний підхід, який дозволить вийти з режиму виживання і думати про розвиток", - сказала гендиректор музею Ханенків.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.