За часів Другої світової музей Ханенків втратив до 25 тисяч експонатів – директорка

Музеї України дуже постраждали від катастроф ХХ століття, зокрема під час Другої світової війни. Тільки з Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків за повоєнними підрахунками вивезено або зникло до 25 тисяч предметів.

Про це сказала генеральний директор Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, президент Українського комітету Міжнародної ради музеїв (ІКОМ) Катерина Чуєва під час включення на сьомому Національному круглому столі на тему "Мистецтво", ініційованому Міністерством культури та інформаційної політики, що відбувається у Полтаві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Музеї всієї території України дуже постраждали під час катастроф ХХ століття, зокрема під час Другої світової війни… Наприклад, за повоєнними підрахунками, тільки з музею Ханенків було вивезено або зникло до 25 тисяч предметів. Для порівняння, сьогодні ми зберігаємо майже аналогічну кількість. Для розшуку всіх цих колекцій докладаються зусилля музейними спільнотами", - розповіла Чуєва.

Вона акцентувала на необхідності державної підтримки музеїв, аби вони могли розвиватися.

"Мова не лише про реалізацію конституційних прав громадян, а й про той обов'язок, який на державу Конституцією покладений у збереженні цієї спадщини. Оскільки її утримання, збереження навіть фізичне – маю на увазі і реставрацію, і умови в фондосховищах, і багато інших нюансів, потребують багато інших ресурсів.

Багато музеїв наразі на межі виживання, тому що культура як така пріоритетом державної політики в сенсі її підтримки і збереження культурної спадщини за останні 30 років не стала", - сказала Чуєва.

Вона зазначила, що "всі ці роки сама музейна спільнота намагалася час від часу щось вдіяти".

"Ми сподіваємося, що в культурі, в культурних політиках, в тому, що стосується збереження культурної спадщини, буде нарешті запроваджено певний комплексний підхід, який дозволить вийти з режиму виживання і думати про розвиток", - сказала гендиректор музею Ханенків.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.