Переговори між УІНП та польським IPN. Про що домовились? ВІДЕО

У рамках офіційного візиту до Польщі 3 грудня відбулася зустріч української делегації УІНП на чолі з Антоном Дробовичем з головою Інституту національної пам’яті Республіки Польща (Instytut Pamięci Narodowej) доктором Ярославом Шареком та представниками IPN. Це перша офіційна зустріч голів інститутів національної пам’яті України та Польщі, як і офіційних делегацій обох установ, за три роки.

Про це йдеться у заяві УІНП.

 

Представники обох інституцій висловили задоволення тим, що не зважаючи на коронавірусну пандемію, візит таки відбувся, й це свідчить про важливість теми історичної пам'яті для обох країн.

Сторони обговорили доцільність проведення у січні-лютому 2021 року українсько-польських експертних консультацій щодо врегулювання проблемних питань у сфері увічнення пам'яті жертв воєн та політичних репресій.

"Очікуємо відновлення пам'ятника на могилі вояків УПА, похованих на горі Монастир, у його первинному вигляді. Залишаємося відданими домовленостям президентів обох країн та в цілому виконанню попередньо досягнутих міждержавних угод та домовленостей.

Українська та польська сторона у робочому порядку опрацювали заявки на проведення пошукових та ексгумаційних робіт на території України, але остаточне рішення по цьому питанню буде прийняте після виконання домовленостей щодо української військової могили на Монастирі.

УІНП виступає проти того, щоб без нагальної потреби турбувати спокій померлих новими розкопками під вже встановленими надгробними плитами.

Сподіваємося, що пам'ятник на горі Монастир буде відновлений в найкоротші терміни, що дозволить IPN отримати затребувані дозволи на пошукові та ексгумаційні роботи, що передбачає дві окремі процедури.

Поставити остаточну крапку у вересневій розмові двох президентів може також включення пам'ятника на горі Монастир до реєстру військових поховань Республіки Польща" - йдеться у заяві.

Українська сторона також повторно нагадала про прихильність до ідеї легалізації проблемних пам'ятників "всі на всі".

На прохання української громади в Польщі делегація УІНП озвучила представникам IPN питання, які турбують громаду у сфері історичної пам'яті. Зокрема, відсутність результативного діалогу між громадськими організаціями українців та польською стороною та проблеми зі сприйняттям української національної меншини в Польщі як частини польської історії.

УІНП закликав колег за всякої можливості залучати до розгляду окремих чутливих питань представників громад. Оскільки УІНП послідовно стоїть на позиції, що питання українських місць пам'яті та поховань на території Республіки Польща повинні обговорюватися за участі української громади в цій країні. Адже саме її представники насамперед організовують меморіальні заходи на цих місцях пам'яті та опікуються ними.

Було досягнуто принципової домовленості про видання попередніх матеріалів Польсько-українського форуму істориків.

За дорученням Президента України голова УІНП Антон Дробович запитав у голови IPN Ярослава Шарека офіційну позицію IPN щодо встановлення Меморіалу примирення на українсько-польському кордоні.

"Ми були раді почути, що IPN підтримує всілякі ініціативи, що здружують український та польський народи" - відзначив Дробович.

Нагадуємо, що 11-13 жовтня із офіційним триденним візитом в Україні перебував президент Польщі Анджей Дуда. Перед візитом було анонсовано, що однією із тем для обговорення буде питання національної пам'яті.

11 жовтня, коли пан Дуда прибув в Україну, у мережі зв'явились фото того, що польська сторона "відновила" меморіальну таблицю на братській могилі вояків УПА на горі Монастир, яка була сплюндрована ще у 2015 році.

Здавалося б хороший дипломатичний жест польської сторони. Та не все так просто – таблицю насправді не відновили, а підмінили.

Водночас, на спільному брифінгу президентів України та Польщі 12 жовтня піднялось питання, зокрема й щодо таблиці на горі Монастир, яка напередодні була нібито "відновлена".

Володимир Зеленський у своєму виступі подякував польському колезі за відновлення цієї таблиці, водночас висловив сподівання, що в скорому часі буде також відновлена таблиця із іменами та прізвищами українців, що поховані на горі Монастир.

Читайте також: Зубний біль польсько-українських стосунків

Додатково нагадуємо, що 9 жовтня 2016 року невідомі повністю знищили пам'ятник на братській могилі 13-х вояків УПА, що розташований на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.

Того ж дня польська ультраправа організація Oboz Wielkiej Polski (OWS, "Табір великої Польщі"), відома своєю співпрацею із терористичними угрупуваннями ДНР і ЛНР, взяла на себе відповідальність за вчинений акт вандалізму.

Хрест на могилі-кургані очистили лише 2017 року працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" при Львівській обласній раді.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі біля Перемишля представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української повстанської армії. Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах було 15-м актом наруги над місцями пам'яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року.


Читайте також: Зеленський і Дуда. Про що домовились президенти в політиці історичної пам'яті

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.

Омофор єднання. Чому порятунок Царгорода від русів став святом для киян і українців загалом

Як виникло церковне Свято Покрови й чому воно стало святом військових.