АНОНС: онлайн-лекція "Бідні і вагітні у Львові кінця 19 століття"

У центрі цієї лекції — жінки-робітниці, зокрема їхня найчисельніша і найбідніша група — домашні служниці, сезонні зарібниці, перекупки, торговки, повії

Центр міської історії запрошує на онлайн-лекцію Іванки Черчович "Бідні і вагітні у Львові кінця 19 століття: досвіди виживання".

У центрі цієї лекції - жінки-робітниці, зокрема їхня найчисельніша і найбідніша група – домашні служниці, сезонні зарібниці, перекупки, торговки, повії.

Зазирнути у їхнє особисте життя дозволяють кримінальні справи, фігурантками яких були ці жінки – це чи не єдині доступні нині джерела, де звучать голоси самих жінок.

Довідатися дещо про цю категорію містянок можна почасти з приватного листування господарів домів, в яких вони працювали, з тогочасної преси та публіцистики.

То що ж ми знаємо про цю групу жінок у сенсі їхніх гендерно-обумовлених досвідів і стратегій виживання у не дуже гостинному до них міському просторі? Хто були ці жінки, чим (не)особливі були їхні історії?

Чим було для цих недавніх селянок тогочасне місто? Що можемо довідатися із судових справ не лише про гендерно-забарвлені злочини, а й про середовища, в яких їх вчиняли, дискутували, карали і виправдовували.

Подія буде проходити онлайн на платформі zoom. Щоб долучитись до обговорення необхідно зареєструватись.

Також буде доступна онлайн трансляція на Youtube.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".