У заповіднику «Межибіж» показали рідкісні печатки

У Державному історико-культурному заповіднику "Межибіж", що на Хмельниччині, представили виставку з цікавими експонатами. Це знайдені у Меджибізькій фортеці печатки можновладців XII-XV століть.

Про це повідомляється на сторінці закладу в Фейсбуці.

 

Зазначається, що в часи середньовіччя кожна з презентованих печаток, схожих на свинцеві пломби, що підвішувалися до листів та документів на шнурках, юридично означала більше за підпис князя або іншої високопоставленої особи. Документи, які було завірено цими печатками, до нас не дійшли, але збереглися металеві печатки, які свідчать про ту офіційну переписку, що велася з Меджибізьким замком.

"Кожна з печаток по-своєму унікальна. Найдавнішою (номер 1 на фото) з них майже 900 років тому було завірено та надіслано до Меджибожа якийсь документ від Київського митрополита.

Про це свідчить зображення шестикрилого серафима – символа митрополичої духовної влади. Особливість печатки у тому, що вона старша за першу письмову згадку про Меджибіж, 875-річчя якого буде урочисто відзначатися у 2021 році згідно з Постановою Верховної Ради України", – зауважили в заповіднику.

Три інших печатки (фото 2, 3, 4) мають зображення християнських святих, за якими можна визначити імена давньоруських князів, які у XII-XIII століттях вели переписку через "канцелярію" Меджибожа.

Також експонується нещодавна знахідка археологів – свинцева печатка від документа з гербом герцога Філіппа III Бургундського (під номером 5 на фото), одного з наймогутніших аристократів. У середині XV століття він об'єднав під своєю владою значну частину Європи. Як власники Меджибожа були причетні до подій європейської історії – науковцям ще належить з'ясувати.

Оскільки заповідник потрапив до переліку об'єктів, діяльність яких дозволена у період дії посилених карантинних обмежень, то унікальні експонати може побачити кожен охочий.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.