АНОНС: апеляційний суд щодо книжки "Справа Василя Стуса"

Напередодні Дня Соборності Київський апеляційний суд розпочне розгляд скарги на рішення Дарницького районного суду столиці, який заборонив поширення книжки "Справа Василя Стуса"

21 січня о 14.00 у Київському апеляційному суді (вул. Солом'янська, 2а) відбудеться засідання щодо відомого всім рішення Дарницького суду. 

19 жовтня 2020 року Дарницький райсуд Києва частково задовольнив позов народного депутата Віктора Медведчука до видавництва "Vivat" та історика і журналіста Вахтанга Кіпіані про заборону видання і поширення книжки "Справа Василя Стуса".

Зокрема суд визнав недостовірними деякі фрази, наведені у книжці, і зобов'язав видалити їх, а також заборонити розповсюджувати надрукований наклад і подальше тиражування до усунення фраз, що несуть інформацію про Медведчука.

26 листопада Київський апеляційний суд відкрив провадження за скаргою представника Кіпіані на рішення суду першої інстанції щодо книжки "Справа Василя Стуса".

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.