Спецпроект

Синагогу в Бабиному Яру побудують у формі книги. ВІДЕО

Керівник Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» (BYHMC) Максим Яковер показав проєкт майбутньої синагоги, яку побудують поблизу памʼятника «Менора».

За його словами, синагогу буде виконано у формі книги, яка фізично відкривається.

 

Яковер заявив, що будівля спроєктована швейцарським архітектором Мануелем Герцем. Синагогу будуватимуть з амбарного дуба без фундаменту. Всередині її розпишуть молитвами та візерунками, які прикрашали синагоги в Західній Україні, і які знищили нацисти.

Весной этого года мы построим в Бабьем Яру одно из самых красивых зданий в стране. Это будет небольшая Синагога,...

Опубліковано Максом Яковером Неділя, 24 січня 2021 р.

"Це буде памʼятник Книзі і в памʼять про Народ Книги, памʼятник прекрасного світу, якого більше немає. Це буде будівля, що символізує крихкість цього світу", — заявив Яковер, додавши, що синагогу планують закінчити цієї весни.


Нагадуємо, що у грудні 2020 р. ініціатори російського проєкту меморіального комплексу "Бабин Яр" розпочали розкопки на Кирилівському православному кладовищі та наткнулись там на залишки старих поховань.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.