Архів національної пам'яті долучився до Платформи європейської пам'яті та сумління

Архів став кандидатом у члени Платформи – цей крок передує повноправному членству у престижній міжнародній організації.

Про це "Історичній правді" повідомили у прес-службі Архіву.

 

25 січня 2020 року відбулася щорічна зустріч Платформи європейської пам'яті та сумління (Platform of European Memory and Conscience). У зв'язку з пандемією коронавірусу подія проходила у форматі онлайн.

Участь у зустрічі взяли представники понад 60 державних та приватних інституцій з 20 країни Європи. Їх діяльність сконцентрована на збереженні, вивченні та поширенні інформації про тоталітарні режими, що діяли на європейській території у ХХ столітті – зокрема, нацистський та комуністичний.

Під час події керівництво Платформи європейської пам'яті та сумління представило звіт за 2019 рік. Також були заслухані виступи установ, які прагнуть стати новими учасниками Платформи. Одним із кандидатів у члени Платформи став Архів національної пам'яті (повна назва – Галузевий державний архів Українського інституту національної пам'яті).

"У 2014 році на прикладі України світ побачив як старанно Росія хоче зробити реванш Радянського союзу, – зазначив під час виступу директор Архіву Ігор Кулик. –  А все через те, що мільйони українців на Майдані вкотре виступили проти диктатури, російського впливу і обрали європейські цінності, а не радянські.

Весь цей час ми живемо під тиском посиленої інформаційної пропаганди щодо сучасного життя України та її історії. Переконані, Архів національної пам'яті може стати потужною відповіддю дезінформації, адже працюватиме виключно із документами та на основі документів.

У цьому непростому, але дуже важливому шляху, ми вважаємо, що маємо об'єднатися із міжнародними партнерами та колегами з Європи".

По завершенню обговорень, учасники Платформи європейської пам'яті та сумління проголосували за надання Архіву національної пам'яті статусу кандидата на членство в організації.

Це дозволяє установі брати участь у всіх подіях та заходах Платформи, представити свою діяльність на міжнародному рівні та долучитися до європейської родини інституцій, які досліджують та засуджують діяльність комуністичного та нацистського тоталітарних режимів у ХХ столітті. 

Голосування щодо остаточного прийняття Архіву національної пам'яті у члени Платформи європейської пам'яті та сумління відбудеться за рік. 


Українські інституції, які вже є членами Платформи: Український інститут національної пам'яті, Національний музей Голодомору-геноциду, Центр досліджень визвольного руху, Фонд збереження історії Майдану, Меджліс кримськотатарського народу.


Платформа європейської пам'яті та сумління –
це некомерційна міжнародна неурядова організація, створена 14 жовтня 2011 року в Празі 20 членами-засновниками з 12 держав-членів ЄС. Платформа наразі об'єднує більше 60 державних та приватних установ і організацій з 20 країн 14 країн-членів ЄС (Швеція, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Німеччина, Нідерланди, Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, Румунія, Болгарія, Франція), а також з України, Молдови, Ісландії, Албанії, Канади та США, які беруть участь у дослідженнях, документуванні, підвищенні обізнаності про тоталітарні режими, що спіткали Європу в ХХ столітті.

Створення Платформи європейської пам'яті та сумління було схвалено Європейським Парламентом та Радою Європейського Союзу.


Архів національної пам`яті (Галузевий державний архів Українського інституту національної пам`яті) створений у червні 2019 року на виконання Закону України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". Головне завдання інституції – забезпечення вільного доступу до цієї інформації.

Архів має сконцентрувати в собі близько 4 млн документів за 1917-1991 роки від усіх силових органів, які ще досі зберігають документи Радянського союзу. Зокрема таких як Служба безпеки, Служба зовнішньої розвідки, Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція, Національна гвардія, Державна прикордонна служба, органи прокуратури та суди.

Від газет до телесеріалів: 30 років еволюції політичної агітації в Україні

Протягом 30 років незалежності України політична агітація у нашій країні пройшла шлях від звичайних газет та інформаційних бюлетенів до телевізійних серіалів. З одного боку, постійних змін зазнавала форма агітації, з іншого — деякі елементи, як-от меседжі, у ній залишалися незмінними. Окрім того, з'явився окремий вид "агітації"—"гречкосійство", тобто підкуп виборців різними матеріальними й нематеріальними благами.

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація

31 серпня 1939 року. Невеличке сілезьке містечко Гляйвіц, Німеччина. Вечір. В одному з номерів готелю в центрі міста на застеленому ліжку лежить з закритими очима чоловік. Він вдягнутий і взутий. О 16-00 тишу номера прорізує вимогливий дзвінок телефону, який стоїть на столику біля ліжка. Не відкриваючи очей чоловік простягає руку, знімає трубку і підносить її до вуха. З трубки лунає добре знайомий йому голос: «Терміново передзвоніть!».

«Тройка» чи «Сєвєр»? – депортаційна операція початку квітня 1951 року

70 років тому на території України відбулася остання депортаційна операція, під час якої переважно зі Західної України було виселено 2 487 сімей куркулів, свідків Єгови та колишніх вояків армії Андерса

Черчилль-політик і Орвелл-письменник: дивовижні схожості двох культових особистостей

Мало хто знає, що здавалося б, нічим не пов’язані між собою Вінстон Черчилль та Джордж Орвелл мали насправді багато чого спільного. Обоє випередили свій час, обоє виступали борцями за свободу та демократію, а їхні ідеї, сформовані майже століття тому, залишаються гостро актуальними і дотепер.
Книжка «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу», написана журналістом та воєнним кореспондентом Томасом Ріксом, вийшла друком у крафтовому видавництві «Лабораторія». Це порівняльна біографія двох видатних історичних постатей, які ніколи не зустрічались, однак захоплювались один одним на відстані.