У Туреччині знайшли храм Афродіти, якому 2500 років

Залишки храму Афродіти, вік якого становить приблизно 2,5 тисячі років, були знайдені археологами в Урлі, що в турецькій провінції Ізмір, на заході країни

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на видання Cumhuriyet.

"Під час наших досліджень виявили храм Афродіти, знахідка датована V століттям до нашої ери... Руїни храму вражають. Афродіта була дуже шанована у той час", - розповіла Еліф Копарал, доцент кафедри археології університету мистецтв ім. Мімара Сінана в Стамбулі, яка керує розкопками.

Науковиця повідомила, що розкопки в цьому районі почалися ще в 2006 році, перші знахідки, які свідчили про існування в цьому районі храму, було знайдено у 2016 році. Археологи таким чином вже визначили його приблизну площу та створили схему.

Храм вдалося знайти завдяки скануванням ґрунту, а також попереднім знахідкам. Зокрема, йдеться про могили знатних людей громади того часу та печери, які майже використовуються як священні місця. Загалом було виявлено 35 давніх поселень, у т.ч. 16 з них періоду пізнього неоліту.

 

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.