Уряд дозволив витрачати державні кошти на ювілеї Лесі Українки, Василя Стефаника та Григорія Сковороди

Інші пам’ятні дати – за рахунок грантів, благодійних внесків, міжнародної допомоги та власних коштів закладів культури

Про це у вівторок, 5 січня, у фейсбуці повідомив представник уряду у Верховній Раді Василь Мокан.

На позачерговому засіданні Кабміну було ухвалено Постанову "Про внесення зміни до пункту 16 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року №710".

Відповідно до повідомлення Мокана на ювілеї можна використовувати кошти, отримані як "гранти, міжнародна технічна допомога, благодійні внески, власні доходи національних закладів культури для проведення заходів з відзначення пам'ятних та історичних дат".

Він зазначив, що також передбачається виділення державного фінансування для таких заходів:

  • відзначення 150-річчя з дня народження Лесі Українки (в лютому 2021-го);
  • 150-річчя з дня народження Василя Стефаника (в травні 2021-го);
  • 300-річчя із дня народження Григорія Сковороди (в грудні 2022-го).
     

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".