Уряд дозволив витрачати державні кошти на ювілеї Лесі Українки, Василя Стефаника та Григорія Сковороди

Інші пам’ятні дати – за рахунок грантів, благодійних внесків, міжнародної допомоги та власних коштів закладів культури

Про це у вівторок, 5 січня, у фейсбуці повідомив представник уряду у Верховній Раді Василь Мокан.

На позачерговому засіданні Кабміну було ухвалено Постанову "Про внесення зміни до пункту 16 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року №710".

Відповідно до повідомлення Мокана на ювілеї можна використовувати кошти, отримані як "гранти, міжнародна технічна допомога, благодійні внески, власні доходи національних закладів культури для проведення заходів з відзначення пам'ятних та історичних дат".

Він зазначив, що також передбачається виділення державного фінансування для таких заходів:

  • відзначення 150-річчя з дня народження Лесі Українки (в лютому 2021-го);
  • 150-річчя з дня народження Василя Стефаника (в травні 2021-го);
  • 300-річчя із дня народження Григорія Сковороди (в грудні 2022-го).
     

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.