“Леся Українка: 150 імен”: Мінкульт анонсував масштабний мистецький проєкт

Міністерство культури та інформаційної політики запустило масштабний мистецький проєкт “Леся Українка: 150 імен” та анонсувало заходи, які відбудуться до ювілею поетки.

Про це повідомила пресслужба відомства.

 

"Радянська влада роками знищувала багатогранність образу Лесі Українки, формуючи з неї "народну борчиню". Ювілейний рік — це можливість зруйнувати вкорінені стереотипи та продемонструвати нові грані Лариси Петрівни. Грані, які є вражаюче близькими сучасному українському суспільству", – йдеться на сайті проєкту.

Основні події до 150-го дня народження Лесі Українки проходитимуть в Українському домі у Києві. 25 лютого там відкриють експозицію про особисте життя поетки, її дитинство, родину, почуття, подорожі та дружбу. На виставці презентують галерею портретів та скульптур.

Під керівництвом драматурга Влада Троїцького відбудеться перформанс, "просякнутий проявами Лесі Українки та переосмисленням її ролі". Трансляція перформансу стане частиною експозиції.

З 26 до 28 лютого в Українському домі проведуть дискусії із дослідниками біографії та творчості поетки. Також на час проєкту запустять розмовну онлайн студію "Радіо Леся".

Крім того, до 150-річного ювілею Україна вперше видасть повне і нецензуроване видання творів Лесі Українки у 14-ти томах.

Інформація щодо проєкту розміщена на сайті 150imenlesi.org. Там також представили ювілейну айдентику – логотипи, графічні об'єкти, колористику. І закликали завантажувати її та вільно використовувати у соцмережах, власних сервісах чи продуктах, пов'язаних із Лесею Українкою.

Експозицію в Українському домі можна відвідати з дотриманням карантинних обмежень 25 лютого за запрошеннями, а з 26 лютого до 8 березня – безкоштовно.


Нагадуємо, що цьогоріч 25 лютого в Україні та світі відзначатимуть 150-річчя з дня народження Лесі Українки (справжнє ім'я Лариса Косач, у шлюбі Косач-Квітка) – української письменниці, перекладачки, фольклористки, культурної діячки. 8 лютого 2018 року Верховна Рада України проголосувала за Постанову про відзначення події на державному рівні.

Інтрига їхньої смерті

Убивство відомого політика, полководця, монарха та й просто непересічної постаті завжди оточено таємницею, інтригою, різноманітними більш чи менш вірогідними здогадами й домислами. Уже ці обставини викликають підвищену цікавість до подій, що за ними стоять. Тому тема політичних убивств, котрі з плином часу набувають статусу історичних – вигідне поле для авторів, котрі беруться за неї.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".