“Леся Українка: 150 імен”: Мінкульт анонсував масштабний мистецький проєкт

Міністерство культури та інформаційної політики запустило масштабний мистецький проєкт “Леся Українка: 150 імен” та анонсувало заходи, які відбудуться до ювілею поетки.

Про це повідомила пресслужба відомства.

 

"Радянська влада роками знищувала багатогранність образу Лесі Українки, формуючи з неї "народну борчиню". Ювілейний рік — це можливість зруйнувати вкорінені стереотипи та продемонструвати нові грані Лариси Петрівни. Грані, які є вражаюче близькими сучасному українському суспільству", – йдеться на сайті проєкту.

Основні події до 150-го дня народження Лесі Українки проходитимуть в Українському домі у Києві. 25 лютого там відкриють експозицію про особисте життя поетки, її дитинство, родину, почуття, подорожі та дружбу. На виставці презентують галерею портретів та скульптур.

Під керівництвом драматурга Влада Троїцького відбудеться перформанс, "просякнутий проявами Лесі Українки та переосмисленням її ролі". Трансляція перформансу стане частиною експозиції.

З 26 до 28 лютого в Українському домі проведуть дискусії із дослідниками біографії та творчості поетки. Також на час проєкту запустять розмовну онлайн студію "Радіо Леся".

Крім того, до 150-річного ювілею Україна вперше видасть повне і нецензуроване видання творів Лесі Українки у 14-ти томах.

Інформація щодо проєкту розміщена на сайті 150imenlesi.org. Там також представили ювілейну айдентику – логотипи, графічні об'єкти, колористику. І закликали завантажувати її та вільно використовувати у соцмережах, власних сервісах чи продуктах, пов'язаних із Лесею Українкою.

Експозицію в Українському домі можна відвідати з дотриманням карантинних обмежень 25 лютого за запрошеннями, а з 26 лютого до 8 березня – безкоштовно.


Нагадуємо, що цьогоріч 25 лютого в Україні та світі відзначатимуть 150-річчя з дня народження Лесі Українки (справжнє ім'я Лариса Косач, у шлюбі Косач-Квітка) – української письменниці, перекладачки, фольклористки, культурної діячки. 8 лютого 2018 року Верховна Рада України проголосувала за Постанову про відзначення події на державному рівні.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".