In memoriam. Померла дисидентка Ольга Горинь

У Львові 11 лютого померла 90-літня Ольга Горинь – дисидентка, мисткиня, дружина політв’язня, одного з засновників Української Гельсінської групи Михайла Гориня (1930–2013).

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 
Фото із родинного архіву

Ольга Горинь (з дому Мацелюх) народилася 15 жовтня 1930 року в селі Цетуля Яворівського району на Львівщині. Навчалася у Львівському університеті на українській філології. Була активною учасницею Організації українських націоналістів (ОУН), поширювала самвидав.

У 1952 році Ольгу Горинь студенткою засудили до 25 років таборів суворого режиму за участь в ОУН, розповсюдження забороненої літератури. Покарання вона відбувала в Комі АРСР, потім у Карагандинській області Казахстану. Ольга Горинь вийшла на волю швидше – у 1956 році.

У 1963 році Ольга Мацелюх і Михайло Горинь одружилися.

У помешканні Ольги та Михайла Горинів у Львові у радянський час збиралися шістдесятники, побратими – В'ячеслав Чорновіл, Левко Лук'яненко, Ігор та Ірина Калинці, Зеновій Красівський, Іван Світличний, Іван Дзюба, Іван Драч.

Родина Ольги і Михайла Горинів зазнала переслідувань у радянський час, за подружжям постійно стежили співробітники КҐБ.

Ольга Горинь учителювала, була мисткинею, займалася народною вишивкою.

Поховають Ольгу Горинь у Львові на Личаківському цвинтарі 13 лютого.

Імена, писані по воді. Українська еміграція у Великій Британії

Першою громадою етнічних українців в Англії стали емігранти, які не доїхали до Америки. Комусь не вистачило грошей, а хтось надав перевагу пожинанню плодів британської індустріальної революції над створенням канадського аграрного прориву

Словацьке національне питання та чехословацький військовий рух в Україні у 1914-1918 роках

Словаки – давні сусіди українців. Поміж Україною та Словацькою Республікою існує спільний кордон – 97 км. Водночас, про словацьку історію та культуру в Україні мало хто знає. У більшості літератури, яка виходила на території Російської імперії, словаки вважались частиною чеського народу, який мешкає в Угорському королівстві Австро-Угорської монархії. У статистичних даних про населення України, зібраних на межі ХІХ – ХХ століть, відображена змішана інформація про чехів та словаків

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.