Ампулу вакцини від коронавірусу BioNTech виставлять у Музеї історії ФРН

Ампула вакцини від коронавірусу BioNTech/Pfizer поповнить колекцію Музею історії ФРН у Бонні

Про це повідомив видання Rheinische Post президент фонду Haus der Geschichte Ганс Вальтер Гюттер, передає Укрінформ.

Пандемія, за словами Гюттера, є "епохальною подією у новітній історії", яку можна порівняти лише із закінченням Другої світової війни. Ампула вакцини символізує "світло у кінці тунелю".

"Ми вже зібрали понад 400 об'єктів, пов'язаних з пандемією. І ми маємо ампулу з першої партії вакцини BioNTech", - заявив президент фонду.

Фонд Haus der Geschichte об'єднує 4 музеї в трьох містах - Бонні, Лейпцигу та Берліні.

Як повідомлялось, вакцина, розроблена німецькою фармакологічною компанією-стартапом BioNTech у співпраці з американським концерном Pfizer, була першою, яку схвалило європейське агентство ЕМА в грудні 2020 року і яка стала використовуватися в ЄС.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.