На відновлення шпиля Нотр-Даму піде до тисячі вікових дубів

Згідно з обіцянками президента Франції Еммануеля Макрона, 850-річний собор, в тому числі його 96-метровий шпиль, буде повністю відреставрований до 2024 року

Про це повідомляє  НВ з посиланням на The Guardian.

 

Шпиль — один з найскладніших для відновлення елементів архітектурної пам'ятки. Відразу після пожежі Макрон повідомив, що той буде замінений сучасним аналогом. Однак в липні 2020 року президент зазначив, що шпиль все-таки буде реставровано в точній відповідності з його "попередником" 1859 року.

Дерева, які підуть на відновлення шпиля, мають бути від 50 до 90 сантиметрів в діаметрі і від 8 до 14 метрів у висоту. Їх необхідно зрубати до кінця березня, поки сік не піднявся вгору деревом, інакше деревина буде занадто вологою. Перед тим, як нарізати їх на балки, стовбурам дадуть просохнути — на це піде до 18 місяців, зазначили в британському виданні.

"Йдеться про давню лісову спадщину — не про 20-річні дерева, а про дуже старі, включаючи насадження, з яких королі минулих днів наказували будувати кораблі, щоб забезпечити велич французького флоту. Водночас, залишаючи інші дерева рости впродовж ще тривалого часу, ми також висаджуємо нові, щоб майбутні покоління могли створювати з них власні неперевершені роботи", — сказала в коментарі Le Parisien заступниця директора Національного управління лісів Домініка де Вільбон.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.