Посольство США готове допомогти в реставрації будинку Сікорського

Українська бізнес-група DCH, Посольство США та американська корпорація Sikorsky Aircraft мають намір профінансувати відновлення садиби авіаконструктора Ігоря Сікорського на вулиці Ярославів Вал у Києві

Про це повідомляє Хмарочос.

Посольство США заявило про наміри допомогти з реставрацією у грудні 2020 року, оскільки "Ігор Сікорський є видатним україно-американцем".

Триповерховий флігель Сікорських, зведений на місці одноповерхового дерев'яного фасадного будинку на початку ХХ століття, є пам'ятником історії та архітектури національного значення. У 2000 році будинок передали в оренду благодійному фонду ексрегіонала Нестора Шуфрича. Фонд зобов'язався відновити пам'ятку, але протягом п'ятнадцяти років, що будівля належала цьому фондові, вона продовжувала руйнуватися.

З 2016 року садиба Сікорського перебуває на балансі ДП "Готель Козацький" Міністерства оборони України.

Міський голова Віталій Кличко вже багато років заявляв про наміри повернути пам'ятку місту та створити в ній музей авіаконструктора.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.