У Львові відкрили виставку «Революція Гідності: спалахи пам’яті»

З нагоди Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні в четвер у Будинку офіцерів відкрили виставку «Революція гідності: спалахи пам’яті»

Організатор виставки — Музей Гідності у Львові. Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на пресслужбу Львівської міськради.

"Ми зробили цю виставку для того, щоб показати, наскільки різноманітною була Революція Гідності. Там були різні люди: різного соціального статусу, різних політичних поглядів, з різними талантами. Тому наша виставка має різні відділи, які відображають різні моменти революції", — наголосила керівниця Музею Гідності Андріана Дигдалович.

 

На експозиції представили особисті речі учасників Революції Гідності. Зокрема, це прапори, одяг, каски, бронежилети, бити та "коктейлі Молотова". Також тут можна побачити унікальні фотографії, які було зроблено у вирі цих подій.

Також відвідувачам показали фотографії Максима Дондюка з особистої колекції Сергія Фоменка (лідера гурту "Мандри"), київських фотографів Юрія Чефонова та Володимира Кліщевського, російського фотографа Дмитрія Серебрякова та фото з колекції учасника Революції Гідності, львів'янина Олега Трайдакала.

До експозиції долучився також Львівський історичний музей, у фондах якого зберігаються автентичні речі, зібрані на Майдані. Також на виставці є книги з колекції Львівської обласної бібліотеки для юнацтва імені Романа Іваничука, Будинку офіцерів та Музею Гідності. Тематика книжкової експозиції - Революція Гідності, окупація Криму та військовий конфлікт на сході України.

Виставка триватиме два місяці. За цей час відбуватимуться екскурсії для школярів (з дотриманням усіх карантинних вимог), покази документальних фільмів того періоду, а також дискусії, які допоможуть зберегти пам'ять про події Революції Гідності та подвиг українських патріотів.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.