У Львові відкрили виставку «Революція Гідності: спалахи пам’яті»

З нагоди Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні в четвер у Будинку офіцерів відкрили виставку «Революція гідності: спалахи пам’яті»

Організатор виставки — Музей Гідності у Львові. Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на пресслужбу Львівської міськради.

"Ми зробили цю виставку для того, щоб показати, наскільки різноманітною була Революція Гідності. Там були різні люди: різного соціального статусу, різних політичних поглядів, з різними талантами. Тому наша виставка має різні відділи, які відображають різні моменти революції", — наголосила керівниця Музею Гідності Андріана Дигдалович.

 

На експозиції представили особисті речі учасників Революції Гідності. Зокрема, це прапори, одяг, каски, бронежилети, бити та "коктейлі Молотова". Також тут можна побачити унікальні фотографії, які було зроблено у вирі цих подій.

Також відвідувачам показали фотографії Максима Дондюка з особистої колекції Сергія Фоменка (лідера гурту "Мандри"), київських фотографів Юрія Чефонова та Володимира Кліщевського, російського фотографа Дмитрія Серебрякова та фото з колекції учасника Революції Гідності, львів'янина Олега Трайдакала.

До експозиції долучився також Львівський історичний музей, у фондах якого зберігаються автентичні речі, зібрані на Майдані. Також на виставці є книги з колекції Львівської обласної бібліотеки для юнацтва імені Романа Іваничука, Будинку офіцерів та Музею Гідності. Тематика книжкової експозиції - Революція Гідності, окупація Криму та військовий конфлікт на сході України.

Виставка триватиме два місяці. За цей час відбуватимуться екскурсії для школярів (з дотриманням усіх карантинних вимог), покази документальних фільмів того періоду, а також дискусії, які допоможуть зберегти пам'ять про події Революції Гідності та подвиг українських патріотів.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.