У Львові відкрили виставку «Революція Гідності: спалахи пам’яті»

З нагоди Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні в четвер у Будинку офіцерів відкрили виставку «Революція гідності: спалахи пам’яті»

Організатор виставки — Музей Гідності у Львові. Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на пресслужбу Львівської міськради.

"Ми зробили цю виставку для того, щоб показати, наскільки різноманітною була Революція Гідності. Там були різні люди: різного соціального статусу, різних політичних поглядів, з різними талантами. Тому наша виставка має різні відділи, які відображають різні моменти революції", — наголосила керівниця Музею Гідності Андріана Дигдалович.

 

На експозиції представили особисті речі учасників Революції Гідності. Зокрема, це прапори, одяг, каски, бронежилети, бити та "коктейлі Молотова". Також тут можна побачити унікальні фотографії, які було зроблено у вирі цих подій.

Також відвідувачам показали фотографії Максима Дондюка з особистої колекції Сергія Фоменка (лідера гурту "Мандри"), київських фотографів Юрія Чефонова та Володимира Кліщевського, російського фотографа Дмитрія Серебрякова та фото з колекції учасника Революції Гідності, львів'янина Олега Трайдакала.

До експозиції долучився також Львівський історичний музей, у фондах якого зберігаються автентичні речі, зібрані на Майдані. Також на виставці є книги з колекції Львівської обласної бібліотеки для юнацтва імені Романа Іваничука, Будинку офіцерів та Музею Гідності. Тематика книжкової експозиції - Революція Гідності, окупація Криму та військовий конфлікт на сході України.

Виставка триватиме два місяці. За цей час відбуватимуться екскурсії для школярів (з дотриманням усіх карантинних вимог), покази документальних фільмів того періоду, а також дискусії, які допоможуть зберегти пам'ять про події Революції Гідності та подвиг українських патріотів.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.