В Іспанії робітники під час ремонту бару виявили турецькі лазні

У іспанському місті Севілья під час проведення ремонту в одному з барів були виявлені залишки турецьких лазень XII століття. Робітники натрапили на давню споруду, коли зняли шар штукатурки зі склепінчастої стелі.

Власники закладу запросили археолога, який підтвердив унікальність знахідки, повідомляє The Guardian.

 

Бар під назвою "Пивоварня Хіральда", розташований біля Севільського кафедрального собору, відчинив свої двері ще в 1923 році. Господарі "Хіральди" вирішили зробити ремонт під час локдауну через пандемію коронавірусу влітку 2020-го.

Залишки лазень добре збереглися. На білому вапняному тлі вигравірувані геометричні візерунки, а у стелі виконані отвори у формі восьмикутних зірок. Лазні являють собою вишуканий зразок архітектури XII століття, коли династія Альмохадів правила більшою частиною території, яка зараз входить до складу Іспанії та Португалії.

За словами археолога Альваро Хіменеса, у знайдених у "Хіральді" лазнях збереглося більше елементів орнаменту, ніж у всіх виявлених раніше лазнях на Піренейському півострові.

"Досі це був досить відомий бар, але тепер люди зможуть зайти і випити пива або келих вина в закладі, який також є турецькою лазнею XII століття", — заявив один із власників "Хіральди" Антоніо Кастро. Бар знову відчинить свої двері для відвідувачів у березні.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".