В Іспанії робітники під час ремонту бару виявили турецькі лазні

У іспанському місті Севілья під час проведення ремонту в одному з барів були виявлені залишки турецьких лазень XII століття. Робітники натрапили на давню споруду, коли зняли шар штукатурки зі склепінчастої стелі.

Власники закладу запросили археолога, який підтвердив унікальність знахідки, повідомляє The Guardian.

 

Бар під назвою "Пивоварня Хіральда", розташований біля Севільського кафедрального собору, відчинив свої двері ще в 1923 році. Господарі "Хіральди" вирішили зробити ремонт під час локдауну через пандемію коронавірусу влітку 2020-го.

Залишки лазень добре збереглися. На білому вапняному тлі вигравірувані геометричні візерунки, а у стелі виконані отвори у формі восьмикутних зірок. Лазні являють собою вишуканий зразок архітектури XII століття, коли династія Альмохадів правила більшою частиною території, яка зараз входить до складу Іспанії та Португалії.

За словами археолога Альваро Хіменеса, у знайдених у "Хіральді" лазнях збереглося більше елементів орнаменту, ніж у всіх виявлених раніше лазнях на Піренейському півострові.

"Досі це був досить відомий бар, але тепер люди зможуть зайти і випити пива або келих вина в закладі, який також є турецькою лазнею XII століття", — заявив один із власників "Хіральди" Антоніо Кастро. Бар знову відчинить свої двері для відвідувачів у березні.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.