У Музеї Революції гідності розповіли про перший крок до будівництва

Директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні – Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло розраховує, що вже за місяць-два вдасться розпочати роботи зі створення проєктно-кошторисної документації для будівництва музею.

Про це він розповів у коментарі Укрінформу.

 

"Ми з німецькими архітекторами досягли угоди щодо того, що вони передають нам ліцензійне право на використання їхнього проєкту, і це означає, що ми дуже скоро, я думаю, що за місяць — за два зможемо розпочати проєктування, тобто організовувати роботи із замовлення проєктно-кошторисної документації", - зазначив Пошивайло.

Він також підкреслив, що це дуже важливий, фактично, перший практичний крок на шляху до будівництва споруди музею, оскільки будівельні роботи починаються лише тоді, коли є проєктно-кошторисна документація.

"Ми маємо на це кошти, виділені цього року з державного бюджету. Тому є повна готовність і можливість реально розпочати проєктно-будівельні роботи", - додав директор музею.

Раніше Міністерство культури та інформаційної політики поінформувало, що переговори з переможцем архітектурного конкурсу Музею Революції Гідності – німецькою компанією Kleihues + Kleihues Gesellschaft von Architekten mbH – перебувають на завершальній стадії, й проєктно-будівельні роботи зі створення музею розпочнуться вже в цьому році. За даними МКІП, у держбюджеті-2021 на цей проєкт закладено 50 млн грн.

Президент Володимир Зеленський у суботу заявив, що належне вшанування пам'яті про трагічні події 2013-2014 років є пріоритетним завданням, і воно реалізуватиметься у низці подальших стратегічних кроків.

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.