IN MEMORIAM: у США помер голова Світової ліги українських політичних в’язнів Богдан Качор

22 лютого 2021 року у США на 97-му році життя відійшов у вічність Богдан Качор, – голова Світової ліги українських політичних в’язнів, останній бандерівець-в‘язень Аушвіцу (табірний номер 154754)

Народився світлої пам'яті Богдан Качор 14 листопада 1924 року у с. Лешнів Бродівського повіту (тепер – Золочівського району Львівської області) у сім'ї місцевих селян. Після закінчення народної школи навчався у Бродах, де здобув середню освіту.

В 1942–1943 рр., в часи німецької окупації, навчався у Бродівській торговельній школі, яку проте закінчити не вдалося через арешт. Був членом Юнацтва ОУН. Влітку 1943 р., під час перевезення націоналістичної літератури, заарештований гестапо.

На початку жовтня 1943 р. етапований до нацистського концентраційного табору Аушвіц (біля м. Освенцім на півдні Польщі), у січні 1945 року переведений до концтабору Маутгаузен, а в квітні – до табору Ебензе.

Впродовж 1945–1948 рр. перебував у таборах для переміщених осіб у Західній Німеччині. Поступає на навчання в Українську Високу Економічну Школу, де отримав звання інженера-економіста.

У 1948 р. переїхав в Аргентину. Одружився з Іванкою Вітошинською, з якою виховали двох дітей – Софію та Івана.

Він був одним із співзасновників Спілки української молоді в Аргентині, головою Центрального товариства "Просвіта" в Буенос-Айресі, активним членом Товариства української студіюючої молоді ім. М. Міхновського, співзасновником і скарбником Українського інформативно-видавничого інституту, який видавав журнал "Вільна Україна" та книжки іспанською мовою про визвольну боротьбу в Україні, організатором кооперативу "Фортуна".

У 1975 р. переїхав до США, де відразу включився у громадсько-політичне життя тутешньої української діаспори. Понад двадцять років очолював відділ Організації оборони чотирьох свобід України в Нью-Йорку, довший час був секретарем її Головної Управи.

Від часу побуту у США п. Богдан належав до Управи Фундації Українського вільного університету в Нью-Йорку.

Богдан Качор відомий своєю добродійною та меценатською діяльність. Брав дієву участь у побудові пам'ятників Тарасу Шевченкові в Буенос-Айресі (Аргентина) та в Енкарнасіоні (Парагвай), воїнам ОУН–УПА на цвинтарі Святого Духа в Гемтонбурзі (США), Петрові Федуну – "Полтаві" у Бродах Львівської обл., Степанові Бандері у Бучачі Тернопільської обл., виданні книжок, зокрема, двох томів праць провідного ідеолога збройного підпілля ОУН П. Федуна – "Полтави" та багатьох інших проєктах.

 

«Стежками предків»: українська Сяніччина

Цьогоріч у червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція «Стежками предків», основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття жили на теренах сучасної південно-східної Польщі. Львів'яни, учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка