Спецпроект

Верховна Рада встановила День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни

Верховна Рада ухвалила постанову, яка встановлює 14 травня Днем пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни

Верховна Рада України ухвалила постанову, якою встановлює 14 травня як День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни.

Як повідомляє Радіо Свобода, постанова рекомендує Міністерству культури та інформаційної політики забезпечити створення Українським інститутом національної пам'яті із залученням інститутів Національної академії наук України списку осіб, які, ризикуючи своїм життям і життям рідних, допомагали євреям уникнути терору нацистів у роки Голокосту.

А Міністерству освіти і науки України рекомендовано проводити тематичні заходи, присвячені цьому дню, і внести ці теми до переліку тем для конкурсів, рефератів, курсових і дипломних робіт.

 

У роки Другої світової війни окупована нацистами Україна була одним із місць масових репресій проти євреїв і знищення їх. Одним із найсумнозвісніших таких місць є Бабин яр у Києві.

Багато українців рятували євреїв, своїх знайомих, сусідів чи й сторонніх, від концтаборів і смерті, хоча за це нацисти жорстоко карали, також і смертю.

Держава Ізраїль вшановує неєвреїв, які тоді з ризиком для себе і своїх родин рятували євреїв, почесним званням "Праведник народів світу". Станом на 1 січня 2020 року, коли державний ізраїльський Центр пам'яті жертв Голокосту в світі "Яд ва-Шем" востаннє на цей час оновлював свою статистику, в переліку вдостоєних цього звання з України їх 2659 – це четверта найбільша кількість за країнами світу. Присвоєння цього звання мешканцям України відбувалися і після цієї дати.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".