УІНП випустив ролик про діяльність ОУН в Центральній та Східній Україні

Український інститут національної пам'яті до річниці Першого Великого збору ОУН підготував ролик про діяльність українських націоналістів у центральних, східних та південних областях

Про це повідомляється на сайті УІНП, передає Укрінформ.

 

Як зазначається, з 28 січня до 3 лютого 1929 року тривав Перший Великий збір ОУН, який також відомий як Конгрес українських націоналістів. На ньому було проголошено створення ОУН на чолі з полковником Євгеном Коновальцем, озвучені загальні світоглядні засади, політичне бачення ситуації та устроєві форми організації.

"Діяльність ОУН зосереджувалась насамперед у західних областях України, що перебували у складі міжвоєнної Польщі. Однак з початком німецько-радянської війни було створено кілька похідних груп ОУН, які змогли налагодити підпільну діяльність у центральних, східних та південних областях, включно з Донбасом та Кримом", - ідеться в повідомленні.

Як коментує дослідник ОУН, декан Історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Іван Патриляк, у Дніпропетровській області в кожному районі був осередок організації.

"Є радянські дані про арешти та розгроми в 1944-46 роках по кожному району. Сотні людей арештовано у Дніпропетровській області. Те ж саме у Миколаївській, Одеській, Херсонській областях"- розповідає він.

Ролик створила студія Prosto production. Науковий консультант ролика – декан Історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка Іван Патриляк.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.