У Нетішині проводять реконструкцію будівлі стародавнього млина

У Нетішині проводять реконструкцію стародавнього млина, який має статус пам’ятки історії місцевого значення та є найстарішою будівлею міста

Власник земельної ділянки, де знаходиться млин, депутат Нетішинської міськради Сергій Вознюк розповів Суспільному, що проводить реконструкцію млина зі збереженням фасаду об'єкту.

 

Заступниця начальника департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій області Валентина Лукашук каже, для проведення будівельно-реставраційних робіт потрібне погодження.

"Це погодження з органами охорони культурної спадщини про проведення реставраційних робіт на основі проєктної документації. На даний час до департаменту не надходило звернення щодо погодження проєктної документації на сам об'єкт. Можливо, це проводяться роботи щодо впорядкування даного об'єкта, які можуть з нами і не погоджувати", - говорить Валентина Лукашук.

Стародавні нетішинські млини, що розташовувалися на річці Горинь, згадуються у літописах 17 століття. Тоді тут були так звані млини "Маримонти", розповідає краєзнавець Тарас Вихованець.

"Про те, що в Нетішині були "Маримонти", говорить автор 19 століття, відомий у нашому краї краєзнавець Юзеф Дунін-Карвіцький. Це була особлива назва млинів, які продукували високоякісне питльоване борошно. А назва походила від назви польського містечка неподалік Варшави – Маримонт", - говорить Тарас Вихованець.

"Гідроелектростанція давала електрику для Нетішина, в той час ще села, та 10 інших сусідніх населених пунктів. Її послугами користувалися до початку 1960 років. Пізніше, стало не вистачати цієї електрики. Було прокладено високовольтну лінію, і північ Хмельниччини приєднали до цієї лінії. Потреба в маленькій ГЕС відпала, її у 60-х роках закрили", - розповідає Тарас Вихованець.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".