На Рівненщину передали копію «Королевського Євангелія», написаного у 1401 році

Культурно-археологічний центр «Пересопниця» отримав від департаменту культури Закарпатської ОДА факсимільне видання Королевського (Закарпатського) Євангелія.

Про це йдеться у повідомленні у Фейсбук культурно-археологічного центру "Пересопниця".

 

У "Пересопниці" наголосили на символічності дати, адже пам'ятку отримали саме 15 березня, коли відзначається День утворення Карпатської України.

"Рукописна книга була написана в 1401 році в селі Королево, нині Виноградівський район Закарпатської області. Книга є цінним джерелом історії, української мови та книжкового рукописного мистецтва. Її особливість у тому, що вона виконана не на пергаменті, а на новому на той час матеріалі – папері", - йдеться у повідомленні.


Королевське Євангеліє належить до нечисленного комплексу рукописних пам'яток української конфесійної писемної культури зламу XIV–XV ст., поряд із Київським Псалтирем 1397 р., Ліствицею 1387 р., Луцьким Євангелієм XIV ст., "Галицьким" Євангелієм 1411 р.

Його цінність у тому, що воно репрезентує поширення писемної культури на Закарпатті, де існувало кілька рукописних традицій: українська, волоська, південнослов'янська й угорська.

Три мільйони з обмовкою «понад»

Методика й практика підрахунку загиблих у Червоній армії має численні вади. За час німецько-радянської війни ця процедура неодноразово змінювалася. Обрахунок бойових утрат тривав упродовж майже всього повоєнного десятиліття… Тому остаточні цифри визначити практично неможливо

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».