Громаді Києва повернули земельну ділянку музею у Пирогові вартістю понад 800 мільйонів

Офісом Генерального прокурора скасовано незаконну реєстрацію за комерційним товариством права користування земельними ділянками площею 43,4 га вартістю понад 800 млн грн у Голосіївському районі міста Києва.

Про це повідомляється на Сайті Офісу генерального прокурора.

 

Встановлено, що товариство без відповідних правових підстав здійснило державну реєстрацію права користування землями, які розташовані в зоні охоронюваного ландшафту і належать до території Національного музею народної архітектури та побуту України (с. Пирогів).

Оскільки ці землі є обмеженими в обороті, не можуть перебувати у приватній власності, на них забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може впливати на стан історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням, судом ухвалено рішення про їх повернення законному власнику.

Наразі завдяки ефективному реагуванню прокурора на порушення вимог законодавства, земельну ділянку повернуто.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.