У вільному доступі виклали документи зі справи художника-бойчукіста Івана Липківського
Художника розстріляли у 1937 році, звинувативши у належності до націонал-фашистської організації.
Колекцію з 46 документів публікує Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом служби безпеки України на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.
До збірки увійшли:
-
анкета арештованого художника;
-
протоколи обшуку Івана Липківського;
-
звернення з проханням про помилування до НКВД УССР;
-
постанова військового прокурора про тримання під вартою Івана Липківського;
-
протоколи допиту Івана Липківського, Михайла Бойчука, Василя Седляра та інших;
-
вирок про засудження художника до розстрілу;
-
довідка про виконання вироку,
тощо.
"Іван Липківський "зізнався" в усіх можливих злочинах: участі у націонал-фашистській організації, плануванні її членами індивідуального терору вищого радянського керівництва, зокрема Постишева і навіть у тому, що художники підтримували ідеї Гітлера, — розповідає науковий редактор Е-архіву Андрій Вулочин. — На одному з допитів до злочинів зараховується те, що один з учасників вигаданої організації був баптистом".
Серед очільників так званої націонал-фашистської організації Іван Липківський називав свого вчителя Михайла Бойчука. Той, мовляв, висловлювався про необхідність "відділити Україну від Росії такою стіною, щоб навіть аероплан її не перелетів...". Сам Михайло Бойчук на допиті зізнавався про великий вплив, що він мав на свого учня, і що нібито саме він прищепив Липківському націоналістичні погляди.
Попри велику кількість абсурдних звинувачень і зізнань художник все ж спробував написати звернення до НКВД з надією на розуміння: "Прошу дати мені можливість чесним трудом заслужити собі право участі в новому житті…". Однак 13 липня 1937 року митця розстріляли.
Колекцію документів підготовлено та опубліковано за підтримки Українського культурного фонду.
