АНОНС: Онлайн-зустріч «Як зберегти живою пам'ять про Українську революцію 1917-1921 рр.?»

25 березня до 125-річчя від дня народження Бориса Монкевича Український інститут національної пам’яті організовує зустріч «Як зберегти живою пам'ять про Українську революцію 1917-1921 рр.?»

25 березня до 125-річчя від дня народження Бориса Монкевича Український інститут національної пам'яті організовує зустріч "Як зберегти живою пам'ять про Українську революцію 1917-1921 рр.?" Подія відбуватиметься онлайн та транслюватиметься на офіційній фейсбук-сторінці Інституту. Початок – об 11:00.

 

Модератор – Богдан Галайко, начальник Центрального міжрегіонального відділу УІНП.

Вітальні слова:

  • Володимир Тиліщак, заступник Голови Українського інституту національної пам'яті;
  • Михайло Посітко, міський голова Кам'янця-Подільського.
  • Учасники:
    Роман Коваль, президент Історичного клубу "Холодний Яр", дослідник Української революції 1917-1921 рр.;
  • Павло Подобєд, голова Благодійного фонду "Героїка", співробітник Українського інституту національної пам'яті;
  • Дмитро Бабюк, член правління товариства "Просвіта", учасник проекту "Присяга 1919", автор книги "Кам'янець – Соборна столиця України 1917-1920 рр".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.