Ткаченко наполягатиме на передачі Гостиного двору МКІП

Попри відмову КМДА у передачі Гостиного двору в сферу управління Міністерства культури та інформаційної політики міністерство продовжить звертатися до Фонду держмайна.

Як передає Укрінформ, про це написав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко у Фейсбуці за підсумками установчої зустрічі із культурними діячами і експертами щодо концепції Гостиного двору.

 

"Під час засідання стало відомо, що КМДА відмовило у передачі Гостиного двору в сферу управління МКІП. Проте ми продовжимо звертатися до Фонду держмайна і наполягати. І від наміру зробити культурно-креативний публічний простір національного масштабу не відмовляємось", - написав Ткаченко.

Він зазначив, що наразі необхідно прийняти виважені рішення, але не затягувати, оскільки об'єкт знаходиться в аварійному стані. За його словами, чим швидше пройдуть реставраційні роботи, тим ще гіршу руйнацію вдасться попередити.

"Як тільки Гостиний Двір буде передано в управління МКІП, наша команда складе календарний план порятунку пам'ятки. Але тут надважлива співпраця з містом і громадами. Просимо КМДА визнати це та нарешті почати діалог", - написав міністр.

Він зазначив, що метою засідання було визначення попереднього плану робіт та напрацювання технічного завдання для команди реставраторів.

За словами Ткаченка, враховуючи коментарі експертів щодо концепції, у межах об'єкта можуть бути: музей дизайну, архітектури, мистецтва, освіти; відкриті фонди; повернення до приміщення бібліотеки Заболотного; як розширення Національного художнього музею та інші. "Як один із варіантів – колаборація цих ініціатив, виділивши під потреби окремі поверхи, до прикладу", - написав він.

За його словами, майбутня концепція має вміщувати в собі: просторове планування, проєктні рішення зовнішніх зон, зручності під'їзних шляхів, відкритості будівлі та навіть організацію паркувальних місць. Але передусім, все що там розміщено, має відповідати архітектурним формам, бо без виконання даного пункту неможливо почати роботи.

"За результатами зустрічі, формуємо робочу групу, яка фіналізує концепцію та технічне завдання для реставраторів. Її ми потім презентуємо загалу для публічного обговорення. Продовжуємо боротися далі", - додав Ткаченко.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.