Ткаченко наполягатиме на передачі Гостиного двору МКІП

Попри відмову КМДА у передачі Гостиного двору в сферу управління Міністерства культури та інформаційної політики міністерство продовжить звертатися до Фонду держмайна.

Як передає Укрінформ, про це написав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко у Фейсбуці за підсумками установчої зустрічі із культурними діячами і експертами щодо концепції Гостиного двору.

 

"Під час засідання стало відомо, що КМДА відмовило у передачі Гостиного двору в сферу управління МКІП. Проте ми продовжимо звертатися до Фонду держмайна і наполягати. І від наміру зробити культурно-креативний публічний простір національного масштабу не відмовляємось", - написав Ткаченко.

Він зазначив, що наразі необхідно прийняти виважені рішення, але не затягувати, оскільки об'єкт знаходиться в аварійному стані. За його словами, чим швидше пройдуть реставраційні роботи, тим ще гіршу руйнацію вдасться попередити.

"Як тільки Гостиний Двір буде передано в управління МКІП, наша команда складе календарний план порятунку пам'ятки. Але тут надважлива співпраця з містом і громадами. Просимо КМДА визнати це та нарешті почати діалог", - написав міністр.

Він зазначив, що метою засідання було визначення попереднього плану робіт та напрацювання технічного завдання для команди реставраторів.

За словами Ткаченка, враховуючи коментарі експертів щодо концепції, у межах об'єкта можуть бути: музей дизайну, архітектури, мистецтва, освіти; відкриті фонди; повернення до приміщення бібліотеки Заболотного; як розширення Національного художнього музею та інші. "Як один із варіантів – колаборація цих ініціатив, виділивши під потреби окремі поверхи, до прикладу", - написав він.

За його словами, майбутня концепція має вміщувати в собі: просторове планування, проєктні рішення зовнішніх зон, зручності під'їзних шляхів, відкритості будівлі та навіть організацію паркувальних місць. Але передусім, все що там розміщено, має відповідати архітектурним формам, бо без виконання даного пункту неможливо почати роботи.

"За результатами зустрічі, формуємо робочу групу, яка фіналізує концепцію та технічне завдання для реставраторів. Її ми потім презентуємо загалу для публічного обговорення. Продовжуємо боротися далі", - додав Ткаченко.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.