Україна і Польща більше не дивляться у минуле – ОПУ

Українська і польська сторони під час XXIX засідання Консультаційного комітету президентів України і Республіки Польща зосередилися на позитивному, взаємовигідному порядку денному, спрямованому на майбутню співпрацю.

Про це заявив заявив заступник керівника Офісу Президента України Ігор Жовква у коментарі Укрінформу.

 

"Хотілося б відзначити декілька важливих практичних підсумків вчорашньої зустрічі. По-перше, відразу дається взнаки зосередженість Комітету на позитивному, взаємовигідному порядку денному. На відміну від засідань, які відбувалися ще декілька років тому і які здебільшого присвячувалися "з'ясуванню стосунків" щодо питань історичної пам'яті, сьогодні ми з нашими польськими партнерами дивимося в майбутнє, а не в минуле.

Як домовилися Президент України В.Зеленський і Президент Польщі А.Дуда наприкінці 2019 року, питання історії ми лишили експертам-історикам, а на нашому порядку денному – переважно економіка, торгівля, енергетика, інфраструктурні проєкти – те, результати чого безпосередньо відчувають наші громадяни і бізнес", - сказав Жовква.

Він також акцентував увагу на готовності Варшави активно просувати питання посилення санкцій проти Росії за розв'язану Кремлем війну на сході України та ситуацію в тимчасово окупованому Криму, а також брати участь у діяльності Кримської платформи та підтримувати Україну на міжнародних майданчиках, зокрема в межах ОБСЄ, де Польща головуватиме у 2022 році.

Серед позитивних аспектів Жовква також назвав підтримку Польщею поступу України в ЄС та НАТО.

"Ми домовилися опрацювати проєкт документа щодо підтримки європейської перспективи України, який, я сподіваюся, наші президенти зможуть підписати ближчим часом… Польща також готова допомагати нам з отриманням ПДЧ, у впровадженні відповідних реформ і переконувати ті держави, які наразі ще стримано ставляться до наших євроатлантичних прагнень", - сказав заступник керівника ОП.


Нагадуємо
, що 29 березня за участю заступника керівника Офісу Президента України Ігоря Жовкви та державного секретаря Канцелярії Президента Республіки Польща Кшиштофа Щерського відбулося XXIX засідання Консультаційного комітету президентів України та Республіки Польща, яке пройшло у форматі відеоконференції.

Також нагадуємо, що 11-13 жовтня із офіційним триденним візитом в Україні перебував президент Польщі Анджей Дуда. Перед візитом було анонсовано, що однією із тем для обговорення буде питання національної пам'яті.

11 жовтня, коли пан Дуда прибув в Україну, у мережі зв'явились фото того, що польська сторона "відновила" меморіальну таблицю на братській могилі вояків УПА на горі Монастир, яка була сплюндрована ще у 2015 році.

Здавалося б хороший дипломатичний жест польської сторони. Та не все так просто – таблицю насправді не відновили, а підмінили.

Водночас, на спільному брифінгу президентів України та Польщі 12 жовтня піднялось питання, зокрема й щодо таблиці на горі Монастир, яка напередодні була нібито "відновлена".

Володимир Зеленський у своєму виступі подякував польському колезі за відновлення цієї таблиці, водночас висловив сподівання, що в скорому часі буде також відновлена таблиця із іменами та прізвищами українців, що поховані на горі Монастир.

Читайте також: Зубний біль польсько-українських стосунків

Додатково нагадуємо, що 9 жовтня 2016 року невідомі повністю знищили пам'ятник на братській могилі 13-х вояків УПА, що розташований на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.

Того ж дня польська ультраправа організація Oboz Wielkiej Polski (OWS, "Табір великої Польщі"), відома своєю співпрацею із терористичними угрупуваннями ДНР і ЛНР, взяла на себе відповідальність за вчинений акт вандалізму.

Хрест на могилі-кургані очистили лише 2017 року працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" при Львівській обласній раді.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі біля Перемишля представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української повстанської армії. Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах було 15-м актом наруги над місцями пам'яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року.


Читайте також: Зеленський і Дуда. Про що домовились президенти в політиці історичної пам'яті

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.