АНОНС: Дискусія «Центральна Рада: 1917 рік. Історична закономірність чи революційний феномен?»

4 березня 1917 року (17 березня за новим стилем) у одній із кімнат товариства «Родѝна» на вулиці Володимирській, 54 (де нині вхід до вестибюлю станції метро «Золоті ворота») було дано перший поштовх процесу сучасного державного будівництва.

Йдеться у повідомленні НМІУ.

 

Саме на скликаній під вечір цього дня терміновій нараді відбулося проголошення Української Центральної Ради – очолюваного Михайлом Грушевським революційного передпарламенту, який упродовж року збудував незалежну Українську Народну Республіку з усіма її державними структурами та інституціями, з поділом влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки, із власними грошово-банківською системою, системою освіти, дипломатією та армією.

Надзвичайно цікаві та здебільшого маловідомі для загалу обставини, персоналії та перебіг подій того березневого дня і стануть темою дискусії між доктором історичних наук Ігорем Гиричем та завідувачем відділу "Музей Української революції 19171–1921 років" НМІУ Олександром Кучеруком.


Час: 6 березня, субота, 14:00.


Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2, четвертий поверх.


Контакт: 044 278 48 64


Для участі потрібно зареєструватися наперед за формою.

Вхід до музею на дискусію – 30 грн.

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін