У Вінниці музейники презентували відновлений стіл Петлюри

У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї презентували раритет доби національно-визвольних змагань 1917-1921 років – оновлений стіл Симона Петлюри, що повернувся до міста після реставрації.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Другого березня 1919 року Директорія покинула Вінницю, яка в часи Української революції недовгий час була столицею нашої країни. До цієї дати ми приурочили подію – презентацію стола Петлюри, артефакту, який зберігався у нашому музеї з 1965 року.

Уперше його презентували громадськості 2018 року на виставці з нагоди річниці Української революції. А потім він потрапив на реставрацію і після двох років оновлення повернувся до музею", – повідомила директорка Вінницького обласного краєзнавчого музею Катерина Висоцька.

Вона зазначила, що, за легендою, кабінетний різьблений стіл кінця ХІХ ст. вояки Симона Петлюри "експропріювали" з одного із заможних маєтків міста, і під час перебування уряду Директорії він стояв у канцелярії Головного Отамана.

Існує велика ймовірність, що саме за ним Петлюра та Маршалок Польщі Йозеф Пілсудський вели переговори про співпрацю військ двох держав у боротьбі з більшовиками.

Стіл Петлюри реставрували у Національному науково-дослідному реставраційному центрі України (м. Київ). Фахівці центру відновили вишукану стільницю з масонськими зображеннями, тонке різьблення, втрачені деталі, повернули столу його колір тощо.

Раритет доби національно-визвольних змагань 1917-1921 років, якому повернули оригінальний вигляд, став частиною експозиції, у якій відтворено ймовірний вигляд робочого кабінету військового відомства Директорії.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".