Посол Ізраїлю відкрив в Одесі мурал і годинник, присвячені пам'яті письменника Жаботинського

Посол Ізраїлю в Україні Джоел Ліон 12 квітня відкрив в Одесі два проєкти, присвячені пам'яті єврейського письменника, журналіста і політичного діяча Зеєва Жаботинського

Як передає Укрінформ, про це повідомило у Фейсбуці посольство Ізраїлю в Україні, яке ініціювало пам'ятні проєкти.

 

Зокрема, Ліон відкрив мурал, який створила одеська художниця Леся Верба, на будинку по вулиці Базарній 33, де народився Володимир-Зеєв Жаботинський. Окрім того, посол взяв участь у відкриті відновленого з ініціативи посольства старовинного годинника у приміщенні приймального відділення історичної Єврейської лікарні міста Одеса, який отримав назву "годинники Зеєва Жаботинського".

"Для мене велика честь відкрити сьогодні місця, присвячені Жаботинському... Цього року наші країни відзначають 30-річчя дружби, але наші народи пов'язані один з одним протягом тисячоліть", - сказав посол Ліон.

Посольство Ізраїлю в Україні висловило подяку Одеській міськраді за повну підтримку і сприяння у здійсненні проєкту.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.