АНОНС: Онлайн-воркшоп «Історія та пам'ять у цифрову добу: чеський досвід»

Чеські експерти розкажуть про свій досвід роботи з цифровими інструментами для проектів, пов'язаних з історією та пам'яттю про минуле.

Центр досліджень визвольного руху та чеська організація Gulag.cz запрошують долучатися до онлайн-воркшопу "Історія та пам'ять у цифрову добу: чеський досвід".

 

Також учасники семінару поговорять про архіви ŠtB (чеський аналог КҐБ): порядок доступу до цих документів у Чехії та їх потенціал для цифрових проектів.

Спікери: 

Штепан Черноушек — чеський дослідник, голова Асоціації Gulag.cz та керівник чеського відділення Міжнародного товариства "Меморіал". Штепан Черноушек насамперед спеціалізується на російських студіях. На семінарі Штепан представить діяльність Асоціації Gulag.cz та реалізовані проєкти, такі як експедиції до Сибіру, віртуальний музей ГУЛАГу тощо.

Олександра Скорвід — магістр української філології. Олександра виступає координатором освітніх проектів в Асоціації Gulag.cz. Її презентація буде присвячена розробці інноваційного освітнього інструменту, який покликаний збільшити знання про табори ГУЛАГ серед молоді в Європі та Росії. Для Асоціації Gulag.cz зараз цей проєкт є основним.

Ян Блажек — координатор міжнародної співпраці чеської ГО Post Bellum, журналіст, дипломат. Ян представить діяльність Post Bellum, що документує спогади свідків про важливі історичні явища ХХ століття. З 2019 року сестринська організація Post Bellum діє в Україні. 

Андрей Новік — методист освітніх програм, який співпрацює з великою кількістю чеських організацій, у тому числі Post Bellum, Scio та Gulag.cz. Андрій розповість глядачам про основні освітні проекти, що існують в Чехії на даний момент. Він розповість про те, як в них використовуються сучасні технології; його презентація також включатиме деякі практичні завдання для аудиторії.

Модеруватиме Радомир Мокрик — історик, науковий співробітник Інституту східноєвропейських студій філософського факультету Карлового університету в Празі.


Час: 27 квітня, вівторок, о 16:00 по Києву та о 15:00 по Празі.

Місце: Зум та онлайн-трансляція на Facebook сторінці Центру досліджень визвольного руху та Gulag.cz


Робоча мова семінару: англійська.


Захід відбуватиметься в рамках проєкту "Репресоване мистецтво. Національна культура очима КҐБ/StB: Україна, Чехія, Грузія", який реалізує Центр досліджень визвольного руху з партнерами за підтримки Європейського Союзу за програмою Дім Європи.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.