Івано-Франківська обласна рада ініціює повторне присвоєння звання Героя України Бандері та Шухевичу

Депутати Івано-Франківської обласної ради звернулися до Президента України, Верховної Ради та обласних рад про повторне присвоєння звання Героя України ідеологам українського націоналістичного руху — провіднику ОУН Степанові Бандері та головнокомандувачу УПА Роману Шухевичу

Про це йшлося на засіданні сесії облради, пише Суспільне Карпати.

Звернення ініціювала депутатка від "Європейської солідарності" Наталія Перцович: "У 2007-му році звання Героя України присвоїли Роману Шухевичу. У 2010-му — Степану Бандері. Президент Віктор Ющенко тоді вручив орден онуку — Штефкові Бандері. Але вже через 4 місяці, з приходом Януковича до влади, рішенням Донецького окружного адміністративного суду ці звання — скасували".

 

У зверненні йдеться й про відновлення історичної справедливості.

"Сьогоднішнім зверненням про повторне присвоєння звання Героя України провіднику ОУН Степанові Бандері та головнокомандувачу УПА Роману Шухевичу ми нагадаємо про те, що потрібно внести зміни до законодавства України про державні нагороди у частині присвоєння звання Героя України особам, які не мали на той час українського громадянства, але їхня роль у національно-визвольній боротьбі знакова", — говорить Перцович.

Серед депутатів різних фракцій виникло обговорення, зокрема, йшлося про те, чому не було присвоєно звання Героя України при Президенту Порошенку.

"Якщо дійсно всі хочемо, щоб Бандера об'єднував, то, змагаючись у піарі, не будемо боротися між собою, а за — Бандеру", — сказав голова обласної ради Олександр Сич.

Зал відреагував аплодисментами.

Також підтримали пропозицію депутата фракції "Батьківщина" Василя Мельничука, щоб скерувати звернення й обласним радам. Мельничук мотивував це тим, щоб вони також підтримали Івано-Франківськ та звернулися з такою з пропозицією до президента та Верховної Ради.

У цілому за рішення проголосували — 78, не голосували — 2.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.