АНОНС: вебінар «Історія правозахисного та дисидентського рухів в Україні»

Під час вебінару будуть розглянуті форми і методи спротиву комуністичному режиму у 1960-1980-х роках, історія Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод, а також інструменти опору – слово, самвидав, самоорганізація

15 травня 2021 року о 10.00 годині відбудеться вебінар "Історія правозахисного та дисидентського рухів в Україні".

До участі запрошуються представники/ці громадських організацій та ініціатив, працівники/ці музеїв та інших закладів культури, історики/ині, ЗМІ, студенти/ки та всі, хто цікавиться темою прав людини та історії.

 

Під час вебінару будуть розглянуті такі питання:

  • Чому треба цікавитись дисидентським рухом і іншими формами опору?
  • Форми і методи спротиву комуністичному режиму у 1960-1980-х роках.
  • Історія Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод.
  • Інструменти опору – слово, самвидав, самоорганізація.
  • Чи можна перемогти тоталітаризм без зброї?

Спікер вебінару – Вахтанг Кіпіані, український журналіст, публіцист. Головний редактор Інтернет-видання "Історична Правда", однойменного тележурналу, викладач магістерської програми з журналістики Українського католицького університету у Львові та кафедри PR у Національному університеті "Києво-Могилянська академія", засновник Музею-архіву преси. В 2019 році видав книгу "Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР" про кримінальну справу, життя і смерть українського поета-дисидента Василя Стуса.

Модератор вебінару – Назарій Боярський, член правління ГО "Вектор прав людини" (Україна), член тренерського пулу Молодіжного департаменту Ради Європи, незалежний експерт Мережі з громадянської освіти у Східній Європі (EENCE).

Учасники/ці вебінару матимуть можливість:

- ставити запитання, спілкуватись зі спікером під час вебінару;

- отримати електронний сертифікат про участь у вебінарі;

- взяти участь у конкурсі міні-досліджень на тему представництва прав людини у вашому населеному пункті та отримати фінансову підтримку для реалізації ініціатив.

Будь ласка, зареєструйтесь для участі у вебінарі до 14 травня за посиланням: https://forms.gle/NrsFYWVxjKoN6Eq77 

Під час реєстрації важливо вказати електронну скриньку, до якої у вас є особистий доступ ― саме туди буде надіслано всю інформацію. Посилання для входу у вебінарну кімнату буде надіслано після реєстрації. Під час вебінару важливо мати доступ до швидкісного інтернету. Усі учасники/ці отримають сертифікати про участь.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.