АНОНС: вебінар «Історія правозахисного та дисидентського рухів в Україні»

Під час вебінару будуть розглянуті форми і методи спротиву комуністичному режиму у 1960-1980-х роках, історія Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод, а також інструменти опору – слово, самвидав, самоорганізація

15 травня 2021 року о 10.00 годині відбудеться вебінар "Історія правозахисного та дисидентського рухів в Україні".

До участі запрошуються представники/ці громадських організацій та ініціатив, працівники/ці музеїв та інших закладів культури, історики/ині, ЗМІ, студенти/ки та всі, хто цікавиться темою прав людини та історії.

 

Під час вебінару будуть розглянуті такі питання:

  • Чому треба цікавитись дисидентським рухом і іншими формами опору?
  • Форми і методи спротиву комуністичному режиму у 1960-1980-х роках.
  • Історія Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод.
  • Інструменти опору – слово, самвидав, самоорганізація.
  • Чи можна перемогти тоталітаризм без зброї?

Спікер вебінару – Вахтанг Кіпіані, український журналіст, публіцист. Головний редактор Інтернет-видання "Історична Правда", однойменного тележурналу, викладач магістерської програми з журналістики Українського католицького університету у Львові та кафедри PR у Національному університеті "Києво-Могилянська академія", засновник Музею-архіву преси. В 2019 році видав книгу "Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР" про кримінальну справу, життя і смерть українського поета-дисидента Василя Стуса.

Модератор вебінару – Назарій Боярський, член правління ГО "Вектор прав людини" (Україна), член тренерського пулу Молодіжного департаменту Ради Європи, незалежний експерт Мережі з громадянської освіти у Східній Європі (EENCE).

Учасники/ці вебінару матимуть можливість:

- ставити запитання, спілкуватись зі спікером під час вебінару;

- отримати електронний сертифікат про участь у вебінарі;

- взяти участь у конкурсі міні-досліджень на тему представництва прав людини у вашому населеному пункті та отримати фінансову підтримку для реалізації ініціатив.

Будь ласка, зареєструйтесь для участі у вебінарі до 14 травня за посиланням: https://forms.gle/NrsFYWVxjKoN6Eq77 

Під час реєстрації важливо вказати електронну скриньку, до якої у вас є особистий доступ ― саме туди буде надіслано всю інформацію. Посилання для входу у вебінарну кімнату буде надіслано після реєстрації. Під час вебінару важливо мати доступ до швидкісного інтернету. Усі учасники/ці отримають сертифікати про участь.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.