У харківській квартирі Шевельова відкрили літературну резиденцію

У Харкові, у квартирі №46 будинку №22 на вул. Римарській, де жив видатний мовознавець Юрій Шевельов, відкрилася літературна резиденція, першим резидентом якої став поет і прозаїк Юрій Андрухович

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Для мене це величезна честь. Я щасливий, що отримав запрошення стати першим резидентом у цьому без перебільшення знаковому місці", - сказав Андрухович.

Відучора впродовж наступних 10 днів він мешкатиме та працюватиме у квартирі, яка колись належала родині Шевельова. Письменник розповів, що особисто спілкувався з Шевельовим – під час його перебування в Україні та згодом у Нью-Йорку.

Квартира стала другою частиною проєкту "Харківська резиденція "Слово", який реалізується Харківським літературним музеєм за участю письменника Сергій Жадана, видавця Олександра Савчука та родини Набок, які виступили меценатами. Спершу була викуплена та передана в оперативне управління квартира публіциста Петра Лісового в письменницькому будинку "Слово", а тепер у постійному користуванні резиденції буде відреставрована квартира Шевельова.

Як розповіла заступник директора Харківського літературного музею, керівник проєкту "Резиденція "Слово" Тетяна Пилипчук, у квартирі поки що відремонтований простір для проживання власне резидента, в інших кімнатах роботи ще проводитимуться. При цьому будуть максимально збережені автентичні елементи квартири (двері, вікна, ручки, різні деталі, плитка, старі шпалери), також залишатимуться ділянки, які показуватимуть "нашарування" історії помешкання.

Андрухович розповів, що працюватиме в Харкові з матеріалами, які стосуються українського радіо 1930-х років ХХ століття, тож більшість часу проведе в бібліотеці.

"Є конкретна робота: спробую почути деякі голоси з минулого. Тобто з тих часів, коли Харків був столицею українського радіо", – зазначив письменник.

У літмузеї повідомили, що у 2021 році Резиденція прийме у квартирі Шевельова берлінського музиканта Юрія Гуржи та британського режисера Джонатана Бен-Шауля. Гуржи спільно з Сергієм Жаданом працюватиме над музичним альбомом на тексти футуристів XX століття, Джонатан Бен Шауль зосередиться на біографії та творчості Миколи Хвильового, контексті українських 1920-их для майбутньої вистави. Також у квартирі проходитимуть різноманітні культурні заходи, а згодом буде можливий і "літературний туризм".

Одна з кімнат стане меморіальною, експонати для неї вже збирають.

Теми

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції