У заповіднику «Межибіж» показали рідкісні артефакти. ВІДЕО

До 50-річчя Державного історико-архітектурного заповідника «Межибіж», що на Хмельниччині, відкрили експозицію з рідкісними артефактами.

Про це повідомляє Суспільне.Поділля.

 

Як розповів заступник директора заповідника Ігор Западенко, на виставці представлені експонати трипільської, давньоримської та давньоруської культур, часів Речі Посполитої, а також ХІХ століття, які знайшли на території фортеці, містечка Меджибіж та його околицях.

За його словами, найдавніший експонат експозиції – це знаряддя праці, які виготовляли первісні люди 1 млн 200 тис. років тому.

На виставці можна зустріти величезний глечик трипільських часів піфус, якому 5 тис. років. Його реставрували зі 160 фрагментів.

Відвідувачі також мають нагоду побачити різьблений скляний келих кінця XVIII, що складається з двох частин, з'єднаних складною різьбою. Таких келехів у музеях світу відомо лише чотири.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.