У Львові до 130-річчя з дня народження Коновальця погасили конверт та марку

З нагоди 130-річчя з Дня народження полковника Армії УНР, команданта УВО, голови Проводу українських націоналістів, першого голови ОУН Євгена Коновальця у Львові урочисто погасили конверт та марку.

Про це повідомляє сайт Львівської облради.

 

"В рамках заходів із вшанування пам'яті Євгена Коновальця на Львівщині голова Львівської облради Ірина Гримак, голова ОДА Максим Козицький та директор Львівської дирекції АТ "Укрпошта" Євгеній Савчук, спеціальним поштовим штемпелем погасили марки та конверти, присвячені видатному борцеві за українську державність.

Тираж марок із особливим оформленням обмежений, їх випустили лише 28 штук, відтак у майбутньому ця продукція матиме особливу цінність та популярність серед колекціонерів", - йдеться в повідомленні.

Як нагадала Гримак, Львівська обласна рада 16 лютого одноголосно підтримала ідею проголошення 2021 року – Роком Євгена Коновальця.

Таким рішенням депутати підтвердили власну відповідальність щодо вшанування історії українського народу та наміри достойно і сміливо продовжувати державницьку політику.

"Виклики, які стояли перед Україною і її політичними та військовими діячами у минулому, досі не зникли. Боротьба за державну цілісність продовжується. Колектив державного підприємства "Укрпошта" радо долучився до творення такого проєкту", - зазначив Савчук.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.