Як Каролінги Париж від вікінгів рятували – нова знахідка у Польщі

Скарб зі 118 срібних монет віком близько 1200 років, знайдених на північному сході Польщі, цілком може бути частиною викупу, який Каролінгська імперія заплатила вікінгам, щоб ті забралися геть з їхньої столиці – Парижа.

Про це повідомляє ВВС. Україна.

 

Династію Каролінгів заснував король франків Карл Великий (він же Шарлемань), і у VIII- IX ст. вона займала територію сучасної Франції, Німеччини, Швейцарії та північної Італії.

Раніше у Польщі знайшли лише три таких монети Каролінгів з характерним латинським написом та зображенням розп'яття у центрі.

Археологи поки що не знають, чи ці монети спеціально заховали, чи загубили, оскільки в ті часи це була безлюдна глушина, і поблизу не знайшли жодних ознак давнього житла.

Тоді перше середньовічне польське королівство ще не було засноване, а населяли цей регіон слов'янські племена, які користувалися переважно срібними арабськими дирхамами, котрі їм платили купці-работоргівці з Багдадського халіфату.

Однак вчені не виключають, що гроші потрапили туди з торговельно-ремісничого центру Трусо поблизу балтійського узбережжя, де торгували бурштином, хутром та рабами. Саме там і знайшли попередні три каролінзькі монети.

Якщо це так, то не виключено, що гроші спочатку були частиною викупу, за допомогою якого король Каролінгів Карл II Лисий, онук Карла Великого та син імператора Людовика Благочестивого, хотів відкупитися від вікінгів, що погрожували захопити Париж.

Скандинавські "рейдери" часто нападали на Імперію Каролінгів, заходячи углиб їхньої території. Як свідчать літописи, які вели ченці, у 845 році флот вікінгів дійшов Сеною до Парижа і взяв в облогу місто, яке тоді лежало на острові посеред річки.

Карл Лисий тоді нібито заплатив загарбникам 7 тисяч ліврів – більш ніж 5 тонн срібла й золота – щоб врятувати місто від розграбування.

"Якщо виявиться, що більшу частину зі знайдених монет викарбували в Парижі – а деякі з них точно паризького виробництва, - то зовсім не виключено, що це справді частина викупу, - вважає археолог та експерт-нумізмат з Варшавського університету Матеуш Богуцький, - однак говорити про це з упевненістю ще зарано".

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.