Меморіальний комплекс у Бабиному Яру має запрацювати за кілька років — Єрмак

Створення меморіального комплексу в Бабиному Яру має бути повністю завершено упродовж кількох років.

Про це розповів керівник Офісу Президента Андрій Єрмак на брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Ми маємо завдання від Президента, щоб упродовж кількох років весь меморіал був закінчений і почав уже працювати як закінчений комплекс, який включатиме в себе багато місць пам'яті", - зазначив він.

Єрмак розповів, що наразі вже відкрито кілька локацій, та поінформував, що до 80-х роковин трагедії в Бабиному Яру планується "потужна програма заходів".

Керівник ОП підкреслив, що без історичної справедливості й історичної пам'яті не може розвиватися людство, та наголосив, що трагедія в Бабиному Яру є подією не тільки українського, а й світового масштабу. На його думку, вона повинна стати засторогою, щоб подібні трагедії ніколи більше не повторювалися.

"Ніколи більше ніхто не може відбирати у мирних людей життя. Ми про це повинні пам'ятати і для цієї пам'яті робити такі речі і створювати такі місця (меморіал — ред.), які б сьогодні і майбутнім поколінням нагадували про ті страшні часи і жахливі події.

А, з іншого боку, вони повинні демонструвати, що Україна є країною толерантності, країною мирною. Це особливо для нас звучить, коли сьомий рік в Україні триває війна", - зауважив Єрмак.

Як зазначив на брифінгу Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, уряд найближчим часом затвердить план заходів з відзначення 80-х роковин трагедії Бабиного Яру, запланованих на 6 жовтня 2021 року.

 

"Найближчим часом Кабінет Міністрів планує затвердити план заходів у зв'язку із 80-ми роковинами трагедії Бабиного Яру. Реалізація та підтримка ініціатив щодо меморіалізації подій у Бабиному Яру — це засвідчення нашої скорботи та усвідомлення найбільшої трагедії, що сталася на європейському континенті у минулому столітті", - зазначив Шмигаль.

За його словами, підготовку до проведення жалобних заходів покладено на Міністерство культури та інформаційної політики, а також на Київську міську державну адміністрацію.

"Ми будемо забезпечувати максимальну підтримку ініціатив та проєктів щодо вшанування пам'яті загиблих за участі усіх зацікавлених сторін. Докладемо максимум зусиль для належної організації вшанування пам'яті жертв трагедії Бабиного Яру", - запевнив Прем'єр.

Глава уряду нагадав, що Президент України Володимир Зеленський у 2020 році підтримав будівництво Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" у Києві.

"Тут має бути консолідація зусиль благодійних організацій, держави, науковців, яка має об'єднати, аби гідно вшанувати пам'ять загиблих. Це стосується як створення унікального меморіального комплексу світового рівня, так і належної організації та проведення пам'ятних заходів", - наголосив Шмигаль.


Нагадуємо, що на початку червня Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль надав доручення Фонду державного майна України віддати в оренду приватному російському проєкту будинок колишньої контори Лук'янівського єврейського кладовища, де мав бути створений державний музей про історію Бабиного Яру.

Осип Тюшка. 40 років поряд зі Степаном Бандерою

Він був одним із найближчих друзів Степана Бандери. Вони потоваришували ще під час навчання у Стрийській гімназії. Разом входили до керівних ланок у Пласті й ОУН, мали близькі ідейні переконання й погляди на національно-визвольних рух, одночасно відбували ув'язнення в гітлерівському концтаборі Заксенхаузен, спільно розбудовували структуру ОУН революційної після Другої світової війни і були об'єктами оперативних розробок кдб. Тільки роль і місце у тих чекістських планах і заходах для кожного відводилися різні.

Інтрига їхньої смерті

Убивство відомого політика, полководця, монарха та й просто непересічної постаті завжди оточено таємницею, інтригою, різноманітними більш чи менш вірогідними здогадами й домислами. Уже ці обставини викликають підвищену цікавість до подій, що за ними стоять. Тому тема політичних убивств, котрі з плином часу набувають статусу історичних – вигідне поле для авторів, котрі беруться за неї.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".