Український посол в Німеччині оголосив бойкот виставці про радянських військовополонених

Сьогодні, 18 червня, в Німеччині відкривається виставка з нагоди 80-ї річниці нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз, в якій бере участь президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр. Виставка буде проходити в Німецько-російському музеї «Берлін-Карлсгорст». Через це посол України в Німеччині Андрій Мельник заявив, що бойкотуватиме виставку.

У коментарі виданню Tagesspiegel він заявив, що причина лежить у назві музею. Він сказав, що воно "повністю вводить в оману", адже постійно діюча експозиція присвячена війні з СРСР, наступником якого де-факто визнають лише Росію.

 

Мельник розкритикував Росію за претензії на "монополію" на перемогу у Другій світовій війні.

"Той факт, що українська сторона зробила важливий внесок у визволення Європи від нацистського панування і при цьому пролила дуже багато крові, цинічно принижується або навіть заперечується [...]. Провина німців у нацистських злочинах досі розглядається тільки стосовно Росії і росіян. Інші нації, такі як українці, а також Білорусь і країни Балтії, просто ігноруються", — заявив Мельник.

Як передає Укрінформ, в Міністерстві закордонних справ Німеччини заявили, що хочуть уникнути політизації цієї теми. Висловлювання посла там "взяли до відома і з деяким подивом".

Представник МЗС ФРН Марія Адебар заявила, що на виставку запрошені посли всіх країн-наступників СРСР, а також керівники трьох партнерських музеїв з трьох країн. Вона додала, що в памʼяті серед жертв нацизму ФРН не виділяє якісь окремі групи і памʼятає про всі постраждалі народи колишнього Радянського Союзу.

Як повідомляє DW, у президента Штайнмаєра вважають, що Мельник своїм бойкотом робить "погану послугу Україні".

У президентській канцелярії рішення посла викликало жаль. Там зазначили, що звинувачення Мельника у необʼєктивній оцінці втрат СРСР шкодять німецько-українським відносинам.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.