На Харківщині руйнуються дві садиби, пов’язані зі Сковородою

На Харківщині руйнуються дві садиби, де гостював і працював філософ, поет, педагог Григорій Сковорода – будинок у селищі Бабаї до кінця осені мають законсервувати, а маєток у селі Великий Бурлук узагалі не має власника.

Як розповів кореспонденту Укрінформу заступник директора департаменту культури і туризму Харківської ОДА Олександр Костін, на сесії обласної ради 10 червня виділили кошти на проєкт консервації будівлі в Бабаях.

 

"На цій сесії до програми соцекономрозвитку включено проєкт щодо розробки науково-проєктної документації з проведення першочергових робіт з консервації, виділено 194 тис. грн на це, і ці кошти у вигляді субвенції Височанській селищній раді (до якої наразі входять Бабаї - ред.)", - пояснив Костін.

Він нагадав, що ще у 2018 році було розроблено науково-проєктну документацію на проведення реставраційних робіт на цій пам'ятці, проєкт було включено в програму соціально-економічного розвитку області. Минулого року місцевій раді – на той час Бабаївській селищній – виділили 1 млн грн на початок реставрації. Гроші не освоїли, тому вони повернулися до бюджету.

"Станом на сьогодні ця документація потребує суттєвого коригування, оскільки вона розроблена ще 3 роки тому. Відповідно до проєкту на реставраційні роботи потрібно було близько 7 млн грн. На початок цього року прогнозоване фінансування закладалося в розмірі 3 млн. Після коригування документації можна буде сказати, скільки коштуватиме повна реставрація. За попередніми підрахунками фахівців, це 15-17 млн, тобто значно дорожче", - зазначив Костін.

Наразі, підкреслили в ОДА, потрібно зупинити руйнацію пам'ятки, законсервувати її. Ці протиаварійні роботи коштуватимуть близько 1,5 млн грн. Якщо документацію розроблять швидко, то вже на наступній сесії (наприкінці літа чи у вересні) ці кошти можуть бути виділені з обласного бюджету.

"Якщо виділяються кошти, то, за оцінками фахівців, роботи можна провести за 2 місяці, тобто до кінця осені. І паралельно треба займатися коригуванням проєкту реставрації", - додав Костін.

Щодо будинку у селі Великий Бурлук, то 23 червня в Харківській обласній прокуратурі повідомили, що ця пам'ятка взагалі не має балансоутримувача. Наразі Куп'янська окружна прокуратура подала до Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву на Великобурлуцьку селищну раду через бездіяльність та вимагає від органу місцевого самоврядування набуття права власності.

 

"Встановлено, що будинок загальною площею понад 1500 кв. м взято під охорону у 1972 році, а у 2008 році – віднесено до переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. При цьому власника даного об'єкта нерухомого майна не встановлено, будь-яка інформація з цього приводу в органах охорони культурної спадщини відсутня.

Незважаючи на це, органом місцевого самоврядування заходів щодо визнання права власності на згаданий об'єкт за територіальною громадою протягом тривалого часу не вжито, що призводить до того, що пам'ятка історії зазнає руйнації, оскільки будь-які ремонтні, реставраційні чи інші роботи, пов'язані із збереженням та схоронністю об'єкта культурної спадщини, не проводяться", - заявили в прокуратурі.

У відомстві наголосили, що в цьому будинку в 80-х рр. XVIII ст. жив Григорій Сковорода. Садиба належала представникам однієї з гілок слобідського старшинського роду Донців-Захаржевських-Задонських.


Напівзруйнований маєток у Бабаях, у частині котрого живуть кілька родин, – також одне зі сковородинівських місць на Слобожанщині. Філософ навідувався в це селище, оскільки в ньому священником був його колишній учень по Харківському колегіуму Яків Правицький, і тут навколо Сковороди утворився своєрідний гурток.

Будинок належав власнику Бабаїв Петру Щербініну, дослідники вважають, що в нього й зупинявся Сковорода. Саме в Бабаях він написав більшу частину "Байок Харківських", про що сповіщає меморіальна табличка, встановлена на будівлі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.