«Велика реставрація»: програму запустили у Національному художньому музеї та Хотинській фортеці

У межах "Великої реставрації" розпочалось фінансування робіт в Національному художньому музеї України та Державному історико-архітектурному заповіднику «Хотинська фортеця».

Про це міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко написав у Телеграмі.

 

"Що б не розповідали наші політичні опоненти, ми розпочинаємо фінансування об'єктів "Великої Реставрації" для закладів, що подали відповідні заявки. У бюджеті, згідно помісячного плану, передбачили кошти на фінансування робіт у Національному художньому музеї України на суму 20 млн грн та Державному історико-архітектурному заповіднику "Хотинська фортеця" на суму 2,7 млн гривень", - повідомив Ткаченко.

Як зазначив міністр, іншим закладам, проєкти яких відібрані для реалізації в програмі "Велика Реставрація" у поточному році, буде забезпечено відкриття фінансування після надходження від них відповідних заявок з підтверджуючими документами.

8 червня Ткаченко заявив, що у межах "Великої реставрації" планується відновити 150 об'єктів культури за три роки.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.