У Центральному державному історичному архіві України, м.Київ новий директор

Вчора Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов представив колективу нового директора Центрального державного історичного архіву України, м.Київ Олега Бабенка.

Про це повідомляє Державна архівна служба України.

 

У своїй промові Анатолій Хромов наголосив на пріоритетних напрямках розвитку архівної справи та нагадав, що архіви мають бути людиноцентричними, а також закликав колектив до плідної роботи.

Олег Бабенко, подякував Керівництву за довіру, поділився з присутніми своїм досвідом роботи та поінформував, що одним з головних завдань у своїй роботі вбачає розбудувати модерне інформаційне суспільство.

Олега Бабенка призначено за результатами конкурсу на посаду директора Центрального державного історичного архіву України м.Київ наказом Укрдержархіву №154-ос від 2 червня 2021 року.


Довідково. Олег Бабенко має три вищі освіти: у 1993 році закінчив філологічний факультет Центральноукраїнського державного педагогічного інституту імені В. К. Винниченка за напрямом "Українська мова і література", у 2005 році закінчив Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за напрямом "Державне управління" та у 2017 році закінчив Центральноукраїнський національний технічний університет за напрямом "Інформаційна, бібліотечна та архівна справа".

До призначення на цю посаду працював заступником директора Центрального державного архіву зарубіжної україніки. А до того, був директором Державного архіву Кіровоградської області, радником голови Кіровоградської облдержадміністрації та заступником начальника управління культури і туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.