В Італії очистили каплицю родини Медічі за допомогою бактерій

У Флоренції команда істориків, науковців та реставраторів змогла за допомогою бактерій очистити старовинну каплицю родини Медічі, оздоблену скульптурами Мікеланджело.

Про це пише Buro 24/7 із посиланням на The New York Times.

 
Фото: Gianni Cipriano

Таємний експеримент провели восени 2020 року, коли каплиця Медічі була відкрита для відвідувачів з обмеженнями через COVID-19. Італійські дослідники та реставратори випустили бактерії, які харчуються брудом, на мармурові шедеври Мікеланджело.

Відомо, що в каплиці поховані члени родини Медічі, зокрема флорентійський герцог Алессандро. Вчені допускають, що його поховання могло бути здійснено не за правилами. Впродовж століть останки залишали на мармурі глибокі плями.

Жодні хімічні засоби не могли впоратися з брудом, поки дослідники не спробували випустити на мармур вісім штамів бактерій Serratia ficaria SH7, які не завдають шкоди людям, але відомо, що вони харчуються брудом. Завдяки цим мікроорганізмам команда змогла позбутися всіх плям на каплиці.

"SH7 з'їли Алессандро", — розповіла The New York Times Моніка Біетті, колишня директорка музею капели Медічі. Реставратори стверджують, що подібний метод очистки найбільш сприятливий для людського здоров'я, для довкілля та самих творів мистецтва.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.